Професійне вигорання на робочому місці в Україні під час війни – які фахівці під загрозою.

Хронічний стрес – небезпечний для різних професій (фото ілюстративне: Getty Images)

Сьогодні ознаки ПТСР, а також симптоми тривожного, депресивного розладу і професійного вигорання – можна спостерігати у значно більшої кількості людей, ніж до повномасштабного вторгнення РФ.

Головне:

• Справжня ситуація: ознаки ПТСР, депресії та професійного вигорання в Україні стрімко зросли в порівнянні з довоєнним періодом.
• Масштаб проблеми: близько 10 млн українців потребують допомоги через погіршення психічного здоров’я, пов’язаного з війною.
• Хто під загрозою: вигорання може спостерігатися у будь-яких працівників, чия діяльність відбувається в системі “людина-людина”, але деякі спеціальності – в зоні особливого ризику.
• Головні фактори: основними причинами психологічного виснаження фахівців є регулярний стрес, щоденні обстріли, повітряні тривоги та колосальне навантаження.

Які спеціалісти “вигорають” на роботі найбільше

Експерт зазначив, що з початку великої війни в Україні кількість випадків, “коли на основі симптомів можна запідозрити розлади, за різними дослідженнями зросла в три-п’ять разів”.

За його даними, близько 80% медичного персоналу в прифронтових регіонах (які постійно працюють з пораненими), “мають ознаки, на основі яких можна встановити професійне вигорання”.

“Вже через півроку повномасштабної війни 14% медиків мали ознаки ПТСР (посттравматичного стресового розладу, – Ред.), ще 9% – депресії. Причому жінки демонструють вищий рівень психологічного навантаження, і симптоми у них реєструють частіше”, – констатував фахівець.

Він підкреслив, що в цілому сьогодні “близько 10 мільйонів наших співвітчизників потребують допомоги через погіршення психічного здоров’я, пов’язаного з війною”.

“За оцінкою ВООЗ, близько 50% українців стверджують, що мають ті чи інші проблеми з психічним здоров’ям. До війни ці показники були в рази нижчими”, – пояснив Божук.

Через погіршення психічного здоров’я в допомозі потребують мільйони українців (інфографіка: РБК-Україна)

В цілому, за словами генерального директора державного закладу, від професійного вигорання страждають зараз різні цивільні професії.

“Це – досить велика група населення. Класичне професійне вигорання може спостерігатися у будь-яких працівників, чия діяльність відбувається в системі “людина-людина”, – пояснив фахівець.

Він уточнив, що зараз мова йде, перш за все, про “допомагаючі” професії:

• медицина;
• поліція;
• рятувальники (ГСЧС);
• педагоги;
• соціальні служби.

Отже, всі вони – схильні до розвитку професійного вигорання.

Читайте також: Не залишатися наодинці: чому обізнаність про ментальне здоров’я – питання стійкості країни

Чим небезпечне вигорання для українських фахівців

“З точки зору психофізіології, професійне вигорання є наслідком хронічного професійного стресу. На роботі у кожного виникають конфлікти, непорозуміння або форс-мажори, які вимагають мобілізації сил”, – розповів експерт.

Він зазначив, що з початком великої війни на багатьох робочих місцях “знизився рівень соціального захисту”.

“Плюс до цього додаються щоденні негативні рутинні процеси… Протягом дня, окрім основної роботи, людина часто змушена кілька разів спускатися в укриття і переривати важливі робочі процеси, перебуваючи в стані високого стресу”, – констатував Божук.

При цьому “якщо людина недостатньо компетентна або через психофізіологічні характеристики не може якісно реагувати на професійний виклик – вона швидко виснажується”.

“Робота на виснаження посилює реакцію на стрес, що підвищує ризик розвитку гострих і хронічних розладів“, – зазначив фахівець.

Він нагадав, що деякі фахівці, наприклад, працівники ГСЧС:

• мають професійну психологічну службу;
• проходять тренінги з стресостійкості.

“Подібно до військових, рятувальники готують себе до небезпеки, що в певній мірі пом’якшує стресову реакцію. Однак і у них гострий стрес провокує дисбаланс вегетативної нервової системи та гормональний викид“, – повідомив генеральний директор Інституту медицини праці.

Це, за його словами, “призводить не лише до негативних змін психічного стану, але й до соматичних захворювань”:

• гіпертонічним кризам;
• ендокринним розладам;
• проблемам з травленням.

“Жодні курси не можуть повністю нейтралізувати цей вплив“, – підкреслив Божук.

На завершення він нагадав про нелегку працю енергетиків, які “перебувають у більш складному становищі”.

Адже вони “не мають комплексних програм з навчання контролю над стресом, оволодіння технікою швидкого переключення”.

“Тому працюють в умовах підвищеного ризику для здоров’я”, – підсумував фахівець.

Увага: Цей матеріал має виключно освітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватися для самодіагностики або самолікування. РБК-Україна не несе відповідальності за діагнози, поставлені на основі матеріалів сайту. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.