Президент присвоїв звання Героя України двом військовим посмертно — Зеленський відзначив Максима Кривцова та Володимира Ковальського — новини
Президент також посмертно нагородив “Золотою Зіркою” Володимира Ковальського.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” поету, фотографу, добровольцю та військовослужбовцю Збройних сил України Максиму Кривцову із позивним “Далі”. Таку нагороду присвоєно також Володимиру Ковальському, капітану 63-ї окремої механізованої бригади. Відповідні документи №608/2025 та №611/2025 оприлюднені 22 серпня на офіційному сайті Президента України.
Максим Кривцов народився в Рівному. Він був активним учасником Революції гідності, після початку війни на сході у 2014-му долучився до добровольчого батальйону ДУК “Правий сектор”, згодом служив кулеметником у Бригаді швидкого реагування Нацгвардії. Після демобілізації працював у ветеранських організаціях, однак з початком повномасштабного вторгнення знову пішов на фронт. Служив у Силах спеціальних операцій, брав участь у боях на Київщині, Харківщині, Херсонщині, Луганщині та Донеччині.
Кривцов загинув 7 січня 2024 року у боях на Харківщині. Разом із ним загинув його кіт, якому він присвятив один із віршів. Прощання з воїном відбулося у Михайлівському Золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності в Києві. Похований поет на Алеї Героїв у рідному місті Рівному.
Кривцов відомий як автор збірки “Вірші з бійниці”, яка увійшла до списку найкращих українських книжок 2023 року за версією ПЕН. Його поезії стали основою для пісень гурту “Yurcash”, а у 2024-му співачка Vivienne Mort презентувала пісню “Не ходи ти тут, не ходи” на його слова. За життя та посмертно Кривцова відзначали низкою нагород, серед яких орден “За заслуги” ІІІ ступеня, “Сталевий хрест”, Хрест Заслуги, а також медалі й відзнаки за участь в АТО та оборону України.
Володимир Ковальський з позивним “Х’юстон” народився у місті Зборів на Тернопільщині. Під час повномасштабної війни служив у 63-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, де обіймав посаду заступника командира та начальника артилерії 55-го окремого стрілецького батальйону.
Ковальський загинув 12 січня 2025 року під час виконання бойового завдання біля селища Ямпіль на Донеччині. Його неодноразово нагороджували грамотами, подяками, а також відзнаками “За сумлінну службу” та “Честь і Слава”. Побратими згадують його як відповідального офіцера й людину з великим серцем, який дбав про підготовку воїнів та завжди залишався поруч із ними в найважчі моменти. Похований захисник у рідному Зборові.