Багато українців хоча б раз ставали мішенню колекторів – часто настирливих, а подекуди й відверто агресивних. Хоча їхня діяльність давно врегульована законом, порушення все ще трапляються.
Хто має право вимагати погашення боргу
“Методи колекторів часто виходили за межі закону. Саме тому з 2021 року в Україні діє так званий “антиколекторський” закон №1349-IX, який установив чіткі правила поведінки колекторів і надав боржникам реальні інструменти захисту”, – каже експерт.
За словами Андрія Спектора, вимагати повернення боргу має право лише той, хто має законні підстави.
“Передусім це кредитор – банк або фінансова установа, яка надала позику. Але кредитор може передати свої права іншій особі. У такому разі відбувається відступлення права вимоги, або цесія”, – пояснює юрист.
Відповідно до Цивільного кодексу, після цесії всі права переходять до нового кредитора, включно з правом вимагати повернення боргу.
Колекторська компанія може діяти у двох формах:
- як новий кредитор, який викупив борг;
- або як представник кредитора за договором доручення.
“Таке можливо лише для компаній, внесених до Реєстру колекторських компаній НБУ. Якщо колектори, які вам телефонують, не зареєстровані – їхні вимоги незаконні”, – підкреслює Спектор.
Межі повноважень колекторів
Колектори не мають владних повноважень. Вони не можуть накладати арешт на майно, обмежувати виїзд за кордон чи “приїжджати описувати речі”.
“Будь-яке примусове стягнення боргу можливе лише після рішення суду і через державного або приватного виконавця. Колектор може лише нагадати про борг і запропонувати добровільно його сплатити”, – каже експерт.
Якщо у розмові звучать погрози або шантаж, це вже порушення закону, за яке передбачена кримінальна відповідальність.
Як спілкуватися з колекторами
Юрист радить дотримуватися кількох правил, якщо вам телефонує колектор:
- Вимагайте представитися. Дізнайтеся ім’я, назву компанії та на чиє замовлення діє співрозмовник.
- Не розголошуйте особистих даних. Законна компанія вже має ваші дані, тому будь-які “уточнення” можуть бути шахрайством.
- Фіксуйте контакти. Записуйте дзвінки, час, імена – це може стати доказом.
- Попросіть документи. Колектор зобов’язаний надати копію кредитного договору, розрахунок боргу та документ про цесію протягом 5 робочих днів після вашої вимоги.
- Залучіть адвоката. Якщо ви офіційно повідомили, що вас представляє юрист, колекторам заборонено контактувати безпосередньо з вами.
“Якщо компанія відмовляється надавати документи або продовжує тиск – це чіткий сигнал, що перед вами не добросовісні колектори, а звичайні порушники закону”, – зазначає Спектор.
Як колектори порушують закон
Попри нові правила, зловживання залишаються поширеним явищем. За словами експерта, найчастіші порушення – психологічний тиск, шантаж і розголошення боргу третім особам.
“Колектори можуть телефонувати десятки разів на день, погрожувати фізичною розправою, надсилати повідомлення із залякуваннями чи псевдосудовими документами. Такі дії підпадають під статті 189 і 355 Кримінального кодексу України”, – уточнює юрист.
Також часто трапляються випадки, коли колектори:
- представляються поліцією чи “державною службою стягнення”;
- повідомляють про борг родичам або роботодавцю;
- приїжджають без попередження;
- телефонують уночі чи у вихідні.
“Закон чітко обмежує частоту контактів – не більше двох разів на добу, без дзвінків після 20:00 і у вихідні. Будь-які нічні або надмірно нав’язливі дзвінки – це привід звертатися зі скаргою”, – наголошує Спектор.
Куди скаржитися на незаконні дії
Якщо колектори переходять межу, юрист радить діяти одразу.
“Передусім подайте скаргу до Національного банку України, який контролює діяльність колекторів. Додайте записи дзвінків, скриншоти, листування. НБУ має право перевірити компанію, накласти штраф або виключити її з реєстру”, – пояснює Спектор.
У випадку погроз або спроб проникнути до житла – потрібно звертатися до поліції. Якщо порушено право на приватність – можна написати скаргу Уповноваженому Верховної Ради з прав людини.
Також боржник може звернутися до суду:
- для захисту честі, гідності й ділової репутації;
- або компенсації моральної шкоди.
“Суд – це цивілізований інструмент. Якщо колекторські дії завдали вам шкоди, ви маєте повне право вимагати справедливості в правовому полі”, – підсумовує експерт.
Закон на боці боржника
Фахівець наголошує, що добросовісний боржник захищений законом. Якщо людина діє відкрито, намагається вирішити проблему, а колектори порушують межі, – вона має всі правові інструменти, щоб зупинити тиск.
“Знання своїх прав – це найкраща форма самозахисту. Якщо колектори виходять за рамки, не бійтеся реагувати. Пишіть скарги, фіксуйте порушення, звертайтеся до юристів. Закон – на вашому боці”, – резюмує Спектор.
Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі потреби в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.