У віці 88 років пішов з життя український режисер, художник і сценарист Євген Сивокінь — один з основоположників сучасної української анімації. Мультиплікатор помер 5 травня 2026 року в Києві, повідомило Державне агентство України з питань кіно на офіційному сайті.
“На 89-му році життя пішов у засвіти Євген Сивокінь — режисер, художник, сценарист і педагог, який стояв біля витоків сучасної української анімації та формував її мову протягом десятиліть”, — йдеться в повідомленні агентства.
Митець народився 7 травня 1937 року в Києві в родині архітектора. Закінчив графічний факультет Київського державного художнього інституту у 1965 році. З 1960 року працював у сфері мультиплікації — спершу на студії Київнаукфільм, а згодом на “Укранімафільмі”.
“Він був безпосередньо причетний до розвитку й розквіту студії “Київнаукфільм””, — додали в агентстві.
Його творчий доробок налічує понад 25 анімаційних стрічок. Серед найвідоміших:
- “Людина й слово”;
- “Країна Лічилія”;
- “Врятуй і збережи”;
- “Пліткарки”;
- “Ненаписаний лист”;
- “Як козаки куліш варили”;
- “Як козаки олімпійцями стали”;
- “Микита Кожум’яка”;
- “Казка про доброго носорога”;
- “Обережно — нерви!”;
- “Засипле сніг дороги”.
Роботи Сивоконя представляли Україну на міжнародних фестивалях у Європі та світі й отримували численні нагороди. Зокрема, фільм “Людина і слово” відзначили на фестивалях у Загребі та Баку, а “Засипле сніг дороги” здобув нагороди у Франції та Італії.
Сивокінь також був автором сценаріїв і книг про анімацію, серед яких “Если вы любите мультипликацию” та “Мне так кажется”. У 1970-х роках він вів популярну телевізійну програму “Мультіпанорама”.
Окреме місце в його діяльності займала педагогіка. Він викладав у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, де керував майстернею режисури анімаційного фільму, а також працював у Київському національному університеті культури і мистецтв. За роки викладання він виховав кілька поколінь українських аніматорів.
У 2007 році Сивоконю присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв України. Він також був членом Національної спілки кінематографістів України та лауреатом мистецької премії “Київ” імені Івана Миколайчука. У 2022 році Українська кіноакадемія відзначила його внесок у розвиток галузі спеціальною нагородою Національної кінопремії “Золота дзиґа”.