Помер під час медпроцедури – алгоритм дій для родичів
В Україні щороку трапляються випадки, коли пацієнти помирають після операцій або інших медичних втручань. Родичі опиняються в емоційному шоці, не знаючи, як діяти й куди звертатися.
Згідно з Конституцією України (ст. 49), кожен має право на охорону здоров’я та медичну допомогу. Закон “Основи законодавства України про охорону здоров’я” гарантує громадянам можливість оскаржити дії або бездіяльність медпрацівників, якщо вони порушують права пацієнта. Крім того, держава зобов’язана забезпечити поновлення цих прав і відшкодування шкоди.
Проте на практиці родичі пацієнтів, які померли після втручання лікарів, часто стикаються з системним спротивом. За словами Данила Трясова, правоохоронці неохоче розслідують справи за ст. 140 Кримінального кодексу (неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником), адже вони складні й потребують глибоких медико-правових знань.
Він зазначає, що основна складність у таких справах – встановлення чіткої залежності між смертю пацієнта та діями чи бездіяльністю лікарів. Саме на цьому етапі справи часто “зависають”, а строк давності (3 роки для цієї категорії справ) спливає.
Алгоритм дій для родичів померлого
Адвокат Данило Трясов радить не зволікати та діяти за чітким планом:
- Зверніться до адвоката. Фахівець допоможе сформувати стратегію притягнення лікарів до відповідальності та добитися компенсації за моральну і матеріальну шкоду.
- Наполягайте на розтині. Незалежно від місця смерті пацієнта (у лікарні чи вдома), розтин допоможе встановити причини смерті та стане доказом у справі. Якщо родина з релігійних причин відмовляється – потрібна вся доступна медична документація.
- Отримайте офіційні документи. Це довідка про смерть, висновок судмедексперта і свідоцтво про смерть.
- Подайте заяву до поліції. Йдеться про звернення щодо злочину за ст. 140 ККУ. Поліція має внести справу до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
- Добивайтеся статусу потерпілої сторони. Слідчі часто відмовляють у наданні цього статусу, але такі рішення можна оскаржити у суді за ст. 303 КПК. Статус потерпілого дає доступ до матеріалів справи і можливість впливати на хід розслідування.
- Зверніться до департаменту охорони здоров’я. Родичі можуть ініціювати клініко-експертну комісію (КЕК), яка перевірить якість наданої допомоги. Якщо висновок буде негативним – його можна оскаржити в МОЗ. У разі виявлених порушень міністерство має право анулювати ліцензію клініки.
- Вимагайте судово-медичну експертизу. Це має ініціювати слідчий або прокурор. Якщо немає розтину, достатньо якісної медичної документації. Відмова – неправомірна.
- Допити лікарів. Слідчі мають провести допити усіх причетних до лікування медичних працівників.
- Якщо немає підозри, звертайтесь до цивільного суду. Без оголошення підозри лікарю потерпілі не можуть вимагати компенсації у межах кримінального провадження. Тому можна подати позов у цивільному порядку.
Смерть пацієнта після операції у приватній клініці
Данило Трясов розповідає, що зараз представляє інтереси родича померлого у справі, що розслідується за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медиками приватного закладу.
“Мій клієнт – родич чоловіка, який помер після малоінвазивної операції, проведеної у приватній клініці без жодних лабораторних досліджень. Це є порушенням клінічних протоколів МОЗ України”, – зазначає юрист.
Після втручання стан пацієнта різко погіршився, і його перевели до міської державної лікарні. Там виявили золотистий стафілокок, який спричинив сепсис і системну поліорганну недостатність. Пацієнт помер.
Родичі пов’язують погіршення стану саме з медичним втручанням у приватному закладі. За словами адвоката, лікарі не провели обов’язкових досліджень, пояснюючи це тим, що операція була “малоінвазивною”.
У зв’язку з цим родич подав заяву про злочин за ч. 1 ст. 140 Кримінального кодексу України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) та був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні.
МОЗ визнав дії лікарів неналежними
Окрім кримінального провадження, було подано скаргу до обласного департаменту охорони здоров’я з вимогою провести клініко-експертну оцінку якості медичної допомоги. Однак її розгляд відбувся без участі заявника, що суперечить чинному законодавству.
КЕК МОЗ зафіксувала низку грубих порушень:
- відсутність адекватного перед- та післяопераційного обстеження;
- ігнорування анамнезу;
- відсутність висновків анестезіолога;
- дефіцит первинної документації;
- недооцінка стану пацієнта.
Крім того, МОЗ задовольнило ще одну скаргу щодо перевірки дотримання клінікою ліцензійних умов. У разі виявлення порушень це може стати підставою для анулювання ліцензії.
Експертиза без розтину – можлива
У рамках кримінального провадження слідчий призначив комісійну судово-медичну експертизу. Однак експерт відмовив у її проведенні через відсутність протоколу розтину.
“Я підготував клопотання про проведення експертизи на підставі наявної медичної документації в Головному бюро СМЕ МОЗ України. Прокурор його задовольнив. Це важливий прецедент: навіть за відсутності розтину, експертиза – можлива”, – наголошує адвокат.
Наразі триває досудове розслідування. Юрист підкреслює, що саме на цій стадії важливо зібрати доказову базу, щоб мати можливість у майбутньому подати цивільний позов про компенсацію майнової та моральної шкоди.