Полярники на Академік Вернадський показали три сонця в небі – що таке паргелій і гало, відео
Українські полярники поділились кадрами “трьох сонць” у небі (фото: t.me/vernadsky_antarctica)
Українські полярники поділились кадрами неймовірного оптичного явища. Ефект “обручки з трьома сонцями” вдалось зафіксувати біля станції “Академік Вернадський”.
Що саме потрапило в об’єктив українських полярників
Нещодавно українським полярникам біля станції “Академік Вернадський” вдалося зняти цікавий оптичний ефект – два паргелії або несправжніх сонця.
Йдеться про невеликі плями, розташовані обабіч справжнього сонця, на одному рівні з ним.
Два паргелії обабіч справжнього сонця (фото: t.me/vernadsky_antarctica)
На відео, зробленому учасником поточної УАЕ (30-ї Української антарктичної експедиції) Сергієм Якущенком, можна побачити також повне паргелічне коло – лінію, що проходить через сонце, паргелії та усе небо паралельно горизонту.
“Неначе на небі лежить обручка з камінчиками”, – уточнюється у публікації НАНЦ.
Зазначається, що перед цим полярники також помітили 22-градусне сонячне гало навколо світила, але воно зникло досить швидко й не встигло потрапити на відео.
Коли в небі можна побачити “кілька сонць” одночасно або інші форми гало
За словами експертів, всі ці ефекти належать до родини гало – оптичного явища в атмосфері, що проявляється як “вторинне світіння”.
Воно виникає через заломлення та відбиття променів сонця в крижаних кристалах, які зазвичай:
- або знаходяться у перистих або перисто-шаруватих хмарах;
- або зависають нижче – в морозно-вологому повітрі у вигляді алмазного пилу.
Уточнюється, що залежно від форми кристалів та траекторій променів утворюються різні форми гало.
Найчастіше можна побачити саме кругове гало навколо джерела світла – сонця, місяця чи навіть ліхтарів. Рідше зустрічаються:
- паргелії;
- парселени (від місяця);
- зенітні дуги;
- світлові стовпи.
“А от повне паргелічне коло є унікальним явищем, адже має дуже складний механізм формування“, – наголосили спеціалісти.
Йдеться про те, що він поєднує відбиття променів від зовнішньої сторони кристала та кілька способів внутрішнього – аж до 5-кратного заломлення світла всередині кристала.
При цьому різні механізми відбиття відповідають за формування різних ділянок паргелічного кола.
“Ще один цікавий факт. Кругові гало і паргелії здебільшого розміщені на відстані 22 градусів від сонця“, – наголосили у НАНЦ.
Громадянам пояснили також, чому так відбувається.
“За стандартних умов кристали мають шестикутну форму. Кожен кристал діє неначе призма: промінь заходить через одну його грань, а виходить через іншу, заломлюючись саме на 22 градуси”, – розповіли експерти.
Зазначається, що коли кристали досить товсті й пластинчасті, то перші паргелії можуть створювати наступні – вже на відстані 44 градуси (вони теж дуже рідкісні).
“Отакі незвичні картини на небі “малюють” промені світла та кристали льоду. Звісно, найчастіше різновиди гало спостерігаються в полярних регіонах, але загалом їх можна побачити й в інших широтах”, – підсумували у НАНЦ.
Публікація НАНЦ (скриншот: facebook.com/AntarcticCenter)