Три роки тому, 6 червня, росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС. Внаслідок диверсії близько 600 км² територій було затоплено, а тонни забрудненої води потрапили в Чорне море, викликавши екологічну катастрофу.
Основне:
- Природне відновлення: На місці колишнього водосховища швидко формується нова екосистема, де вже переважають вербово-тополеві ліси.
- Екологічна цінність: Українська Природоохоронна Група (UNCG) ініціює включення Великого Луга до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як унікального прикладу природного відновлення заплави.
- Висновки вчених: Відновлення дамби не вирішить проблему водопостачання регіону автоматично, а нинішні залишкові водойми накопичують лише 12% від попереднього обсягу води.
- Кліматичні виклики: Нестача води на півдні України є довгостроковою загрозою, яка зумовлена глобальними змінами клімату, а не лише руйнуванням ГЕС.
- Аграрний сектор: Через окупацію та екологічні наслідки площі під окремими сільськогосподарськими культурами в Херсонській області зменшилися на 71-98%, а відновлення галузі потребує комплексного розмінування та нових технологій.
- Моніторинг: Для післявоєнного планування та моделювання водних ресурсів вчені розробляють спеціалізовану аналітичну систему Dnipro-WEB.
Яка екологічна ситуація зараз на місці Каховського водосховища
Після підриву Каховської ГЕС вода та ґрунти були забруднені важкими металами з донних відкладень, нафтопродуктами, пестицидами та нечистотами з десятків затоплених населених пунктів. Це створило серйозну екологічну та санітарну загрозу.
“Наша інспекція постійно здійснює контроль на місці колишнього Каховського водосховища. Ми відбираємо проби, проводимо аналізи. У 2023-24 роках ми виявляли перевищення вмісту забруднюючих речовин то в воді, то в ґрунтах. Зараз стан нормалізувався, зокрема вміст кисню у воді стабілізувався”, – повідомив у коментарі РБК-Україна заступник начальника департаменту Державної екологічної інспекції України Сергій Заєць.
За його словами, масштаби моніторингу значною мірою залежать від ситуації з безпекою, оскільки досі частина півдня залишається під контролем ворога.
“Лівобережжя Херсонської області досі окуповане, і, звичайно, наші експерти туди не можуть потрапити. А ось моніторинг на правобережжі ми здійснюємо регулярно. Додам, що зараз майже вся територія колишнього водосховища заросла вербою. Що буде далі – за цим потрібно спостерігати та аналізувати, оскільки ситуація нетипова”, – зазначив Заєць.
Читайте также: Що чекає південь без Каховського водосховища: оцінка вчених НАН
Вербово-тополевий ліс замість води
Вже в перші місяці після підриву дамби на дні колишнього водосховища висіялася верба. Зараз там формується ціла екосистема, а дерева досягають 7 метрів.
“Вербові ліси ростуть дуже швидко і вже можуть сформуватися через 20 років. Але якщо вирішать затопити цю територію, то знищення дерев завдасть великої шкоди. Вербові ліси скрізь були знищені, в Європі їх охороняють. І якщо вдасться відновити той ліс, то це буде найбільший в Європі вербовий масив”, – раніше в інтерв’ю РБК-Україна розповів Академік НАН, еколог і геоботанік Яків Дідух.
Поряд з вербою місцевість заростає тополем. Загалом вчені тут фіксують близько 340 видів рослин, серед яких є і рідкісні, і охоронювані види.
На ракушкових відкладеннях, де в перші роки нічого не росло, почав пробиватися аборигенний вид латук татарський. А на слабо сформованих ґрунтах, де некомфортно вербам, росте тамарикс, який формує чагарниковий ярус.
“Все рухається в бік приморських групувань. Зараз там рясно цвіте крестовник весняний. Є два види лебеди, які ростуть на слабо засолених ґрунтах. На переувлажнених місцях починають домінувати очерет і камишовка. У цій біотопічній мозаїці порожніми залишаються незначні за площею такировидні ділянки”, – розповіла в коментарі ЗМІ ведучий науковий співробітник Інституту ботаніки ім. Н. Г. Холодного Анна Куземко.
Екосистема також наповнюється тваринним світом. За словами зоолога Олексія Василюка, на колишньому дні водосховища зараз знаходять сліди лисиць, шакалів, хорів та дрібніших ссавців. Водночас для великих копитних ліс ще густий.
Поблизу водойм багато перелітних птахів, зокрема види, які під охороною – галагази, огарі. А от видове різноманіття комах поки що невелике, оскільки немає значного квітучого різнотрав’я. В основному комахи заносить вітром або вони випадково туди залітають. Водночас ліс вже заселяють жуки та метелики.
Великий Луг/Каховське водосховище може стати об’єктом ЮНЕСКО
Руйнування Каховського водосховища призвело до “вивільнення” території Великого Луга. Наразі Українська Природоохоронна Група – UNCG ініціює внесення його до Попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як змішаного культурно-природного об’єкта.
З відповідним запитом організація звернулася до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Національної комісії України з питань ЮНЕСКО.
“Недавня експедиція підтвердила виняткову цінність цієї території. На місці колишнього водосховища швидко формуються заплавні ліси, зростає біорізноманіття, повертаються рідкісні види, а вчені мають можливість спостерігати один з найбільших у світі процесів природного відновлення великої річкової заплави”, – повідомляє Українська Природоохоронна Група – UNCG.
Підготовлена концепція показує, що Великий Луг потенційно відповідає критеріям ЮНЕСКО як культурний, так і природний об’єкт. Його природна структура сформувала простір Запорізьких Січей та козацької традиції, а сучасне відновлення заплави є одним з найбільших прикладів природного відновлення річкових екосистем у світі.
“Ми переконані, що Великий Луг має потенціал стати об’єктом світового значення – не лише для України, але й для всього людства. Зараз важливо не лише досліджувати цю територію, але й працювати над її міжнародним визнанням та довгостроковим збереженням”, – додали в UNCG.
Звернення до Нацкомісії вже підтримали понад 60 наукових, природоохоронних, культурних та громадських організацій з України, Великобританії та Литви.
Відновлення Каховської ГЕС: скільки грошей і часу на це потрібно
Минулого року президент України Володимир Зеленський заявив, що відновлення Каховської дамби обійдеться приблизно в 2 млрд євро.
“Укргідроенерго” готове взятися за відновлення дамби після повної деокупації регіону, однак будівництво та введення в експлуатацію нової Каховської ГЕС займе майже 5 років, а наповнення водосховища – ще приблизно 2 роки. Питання доцільності відновлення дамби залишається дискусійним.
“Проблему забезпечення водою регіону неможливо вирішити лише відбудовою дамби. Потрібно комплексне управління всім басейном Дніпра, яке враховує кліматичні зміни, режими роботи каскаду водосховищ та реальні потреби екосистем і економіки”, – заявила НАН України в недавньому дослідженні.
За їхніми даними, зараз навіть під час максимального наповнення залишкових водойм рівень води становить лише 12% від попереднього обсягу водосховища.
“Висновок однозначний: залишкові водойми мають важливе екологічне значення, але не можуть виконувати функції регіонального джерела водопостачання”, – додають в НАН.
Які загрози залишаються для регіону
Також це дослідження показало, що нестача води на півдні України є довгостроковою загрозою, яка існувала б навіть без катастрофи на ГЕС – кліматичні моделі прогнозують подальше підвищення температури та зменшення опадів до кінця XXI століття.
Водночас підземні води можуть стати резервом питного водопостачання, особливо в Херсонській області, але їх використання вимагає суворого контролю якості та додаткових наукових досліджень.
Критичним є прогноз для аграрного сектору в цій області – площі під окремими сільськогосподарськими культурами зменшилися на 71-98%. На це вплинула і окупація регіону.
“Навіть у разі відновлення подачі води аграрний сектор у Херсонській області не зможе автоматично повернутися до довоєнного стану. Для цього потрібні безпека територій, розмінування, відновлення інфраструктури,