Перша українська машина – якою була Україна 4
Титул першого авто, виготовленого на території України, не відразу знайшов свого законного власника. В результаті доволі тривалих досліджень історики назвали цей автомобіль: він з’явився у Харкові 1931 року і називався “Україна 4”.
Межа 1920-30-х років на території України була періодом пошуків і нових починань. Тодішня велика країна розгортала свою індустрію і було зрозуміло, що, як тоді казали, народному господарству скоро буде потрібен масовий вантажний автомобіль важкого (на той час) класу 4 тони.
Потрібна власна вантажівка
Нам, теперішнім нащадкам, варто знати ініціатора народження першої машини українського виробництва – це була така собі харківська контора Укртремасс, “Українській державний трест масового виробництва металопродукції”.
Підприємство збиралося налагодити у Харкові серійне виробництво ваговоза для потреб усього Союзу, і тому конструкція відразу обиралася така, щоб була придатна до масового виробництва. Проектували машину у власному конструкторському бюро, і працювало у тому КБ аж двадцять п’ятеро фахівців. За основу проекту взяли актуальний на той час італійський автомобіль під назвою Lancia Pentaiota. Проте згідно наявних документів, та харківська машина не була банальною копією “італійця”: конструкція була адаптована до особливостей виробництва і очікуваних умов експлуатації.
При тому “Україна 4” відразу створювалася з розрахунку випуску на місцевих, харківських підприємствах – усі, навіть найскладніші деталі випускалися на заводах міста. І оскільки машину таки випустили, можна зробити висновок, що тамтешні заводи мали достатньо високий рівень технологій.
На жаль, схоже, саме цей розрахунок на потужності існуючих місцевих підприємств і згубив нову машину. Адже велика країна, що саме тоді поголосила курс на індустріалізацію, мала розвивати автопром з глобальним підходом. А саме, за ліцензіями провідних світових марок, придбаних разом із технологіями і готовими заводами “під ключ” – тобто устаткованими усіма верстатами та виробничими лініями. Саме за подібною концепцією у ті ж 1931 – 1932 роки поставили на конвеєр менших братів чотиритонної “України” – півторатонного ГАЗ-А (ліцензія Ford) та трохи пізніше – “трьохтонки” ЗІС-5 (ліцензія Autocar).
Шкода, але харківська машина в ці критерії не вписувалася. Бо вона хоч і була сучасною в технічному плані, не мала за собою аргументів у вигляді готової технології і спеціально побудованого підприємства. Тому, на жаль, перша українська машина так і залишилася у двох екземплярах. А ніша 4 – 5 тонних вантажівок в тодішній країні ще доволі довго залишалася вільною.
