15 квітня 2024 року, за день до свого 32-річчя, на Донеччині загинув військовий та активіст Павло Петриченко. 8 травня 2025 року йому посмертно присвоєно звання Героя України – найвищу державну нагороду.
Петриченко народився 16 квітня 1992 року у Києві. До повномасштабного вторгнення РФ він був активним учасником громадського життя:
стояв на барикадах Євромайдану,
став голосом у справі Каті Гандзюк,
організовував акції підтримки Сергія Стерненка,
працював у фонді Сергія Притули, допомагаючи розгортати волонтерський центр у найгарячіші дні 2022 року.
У квітні 2022 року він свідомо покинув цивільне життя й пішов до війська. Служив в аеророзвідці 59-ї окремої мотопіхотної бригади, став молодшим сержантом.
Попри війну, Павло залишався активним у громадському просторі: зокрема, був одним з авторів Telegram-каналу “Архіпелаг 95”. А ще – автором петиції про обмеження онлайн-казино. За менш ніж добу вона зібрала понад 25 тисяч підписів. Бо для Павла війна не зупиняла інші фронти – соціальні, моральні, правові.
Фото: Павло Петриченко (Facebook)
Загибель Петриченка
Павло загинув під час виконання бойового завдання поблизу Авдіївки. Його смерть зібрала у Михайлівському соборі понад тисячу людей – друзів, побратимів, активістів, військових і тих, хто просто знав: перед ними був не просто солдат, а символ.
На прощанні були присутні відомі діячі – Сергій Притула, Масі Найєм, Сергій Стерненко, Євген Янович. Похований він на Аскольдовій могилі в Києві — місці, де спочивають інші герої.
Минулого літа кияни ініціювали перейменування вулиці Волго-Донської у Дарницькому районі на честь Павла Петриченка.
Герой України
8 травня президент України Володимир Зеленський присвоїв Петриченку звання Героя України. Підставою для його присвоєння є “особиста мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові”.
Ще при житті Петриченко був відзначений також низкою державних нагород: відзнакою Головнокомандувача “Золотий хрест”, указом президента орденом “За мужність” III ступеня, відзнакою Головнокомандувача “Хрест хоробрих”, а також нагородною зброєю та нагрудним знаком “Знак пошани”.