Православна Церква України закликала вірян до молитви про почесного патріарха Філарета.
Чому ПЦУ закликає молитися за патріарха Філарета
У вівторок, 26 серпня, прес-служба Київської Митрополії Української Православної Церкви (ПЦУ) оприлюднила заклик до молитви про почесного патріарха Філарета.
“У зв’язку з очевидним погіршенням стану здоров’я почесного патріарха Філарета (Денисенка) закликаємо всеукраїнську паству підносити молитви за його здоров’я”, – наголошується у публікації.
“Нехай Господь допомагає”, – відреагував на ситуацію зі здоров’ям Філарета митрополит Білоцерківський Євстратій (в миру – Іван Володимирович Зоря) у своєму Facebook.
Життєвий шлях і досягнення патріарха Філарета
Святійший патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (в миру – Михайло Антонович Денисенко) народився 23 січня 1929 року в селі Благодатному Амвросіївського району Донецької області в родині робітника.
У 1946 році – після закінчення середньої школи – вступив до третього класу Одеської духовної семінарії, яку закінчив із відзнакою. Тоді ж вступив до Московської духовної академії.
Чернечий постриг з ім’ям Філарета прийняв 1 січня 1950 року (навчаючись на II курсі).
15 січня 1950 року був рукопокладений в сан ієродиякона святійшим патріархом Московським і всієї Русі Алексієм, а 18 червня 1951 року (в день свята Тройці) – у сан ієромонаха.
У 1952 році Філарет закінчив Московську духовну академію з ученим ступенем кандидата богослов’я та був призначений викладачем Священного Писання Нового Завіту в Московську духовну семінарію.
У 1956 році був призначений інспектором Саратовської духовної семінарії із возведенням у сан ігумена.
Вже наступного – 1957 року – переведений на посаду інспектора Київської духовної семінарії, а 12 липня 1958 року – возведений у сан архімандрита й призначений ректором Київської духовної семінарії.
25 лютого 1968 року патріарх Алексій возвів Філарета у сан митрополита.
22 січня 1979 року указом президії Верховної Ради СРСР був нагороджений орденом “Дружби народів” – за патріотичну діяльність на захист миру.
Після прийняття Верховною Радою 24 серпня 1991 року рішення про проголошення України незалежною державою, за ініціативою митрополита Філарета (1-3 листопада 1991 року) відбувся Всеукраїнський Помісний Собор УПЦ.
Саме він одноголосно прийняв рішення про повну канонічну незалежність, тобто автокефалію Української Православної Церкви.
Проте вже на початку квітня 1992 року Архієрейський Собор Російської Православної Церкви відмовив УПЦ у наданні автокефалії.
Крім того, патріарх Алексій II вирішив неканонічним засобом усунути митрополита Філарета з поста предстоятеля УПЦ й поставити на його місце свого ставленика – митрополита Володимира (Сабодана).
Це відбулось 27 травня 1992 року, коли з порушенням канонів, статуту УПЦ і постанов Архієрейського Собору РПЦ про самостійність і незалежність в управлінні УПЦ у Харкові був скликаний “собор”.
Він незаконно обрав ще одного митрополита Київського – Володимира (Сабодана), який перед обранням був керуючим справами Московської Патріархії РПЦ.
Так Архієрейський Собор РПЦ вирішив покарати митрополита Філарета за намір відокремитися від РПЦ для утворення Помісної Української Православної Церкви.
Однак митрополит Філарет не визнав за собою вини й не підкорився рішенню “собору”, вважаючи його неканонічним і незаконним. Попри всі нападки він продовжив боротьбу за створення в Україні Помісної Православної Церкви Київського Патріархату.
У жовтні 1995 року на Всеукраїнському Помісному Соборі митрополит Філарет був обраний Патріархом Київським і всієї Руси-України.
Він плідно працював над розбудовою Помісної Православної Церкви в Україні, робив чимало й для об’єднання православних віруючих України в лоні УПЦ Київського Патріархату.
У 1999 році рішенням Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату Святійшого Патріарха Філарета було нагороджено Орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого I ступеня.
Згодом Філарета було також:
- у 2004 році – нагороджено Орденом святого апостола Андрія Первозваного;
- у 2009 році – нагороджено Орденом Свободи;
- у 2010 році – нагороджено Хрестом Івана Мазепи та удостоєно найвищої урядової нагороди – Почесної грамоти Кабінету міністрів України.
Крім того, святійший патріарх Філарет – повний кавалер Ордену Ярослава Мудрого (1999 р. – V ступ., 2001 р. – ІV ступ., 2004 р. – ІІІ ступ., 2006 р. – ІІ ступ., 2008 р. – І ступ.).
З 2019 року Філарет став почесним патріархом Православної Церкви України (з червня 2019 року – на спокої).
Завдяки наполегливій праці патріарха Філарета було перекладено усі богослужбові книги, які потрібні для відправи богослужінь (він увійде в історію як четвертий перекладач Біблії українською мовою).
З його благословення було також безкоштовно видрукувано й розповсюджено близько мільйона примірників Закону Божого – щоб ця книга з основ божественного вчення потрапила до кожної оселі, в кожну сім’ю.
В цілому за роки предстоятельства святійшого патріарха Філарета УПЦ Київського Патрiархату значно виросла, зміцнила свої позиції та суттєво збільшила кількість парафій.
Нині Філарет (Денисенко) – почесний патріарх на спокої.