Папа Римський Франциск помер 21 квітня – як обирають нового пантифіка, процедура
Ілюстративне фото: як обирають нового понтифіка (Getty Images)
У Великодній понеділок, 21 квітня, у віці 88 років помер Папа Римський Франциск у своїй резиденції у ватиканському будинку Санта-Марта. Тепер у Ватикані мають провести голосування, щоб обрати нового очільника католицької церкви.
Офіційне підтвердження смерті Папи Римського
Коли Папа Римський помирає, у Ватикані запускається складний, ритуалізований механізм, який поєднує тисячолітню традицію, сувору дисципліну й елемент небесної інтриги. І все це – щоб зрештою один чоловік у білій сутані вийшов на балкон собору Святого Петра й проголосив свою першу промову до світу.
Про смерть понтифіка офіційно оголошує не лікар і не речник Ватикану, а кардинал-камерленг. Саме він тричі звертається до Папи на ім’я в присутності церковної верхівки, і якщо відповіді немає – виголошує фразу латиною: Vere Papa mortuus est – “Папа дійсно помер”. З цього моменту починається так званий період Sede Vacante – час, коли Апостольський престол залишається вакантним.
Ці дні сповнені жалоби та церемоній. Щодня в базиліці святого Петра служать меси-реквієми за покійним понтифіком. Люди прощаються з його тілом, що виставлене у соборі. А десь за лаштунками високі ієрархи готуються до наступного акту цього сакрального сценарію. Саме в цей час камерленг знищує “перстень рибалки” – папську печатку, якою підписувалися документи. Символ влади, який більше не належить нікому.
Похоронна церемонія Папи Римського
Похоронна церемонія зазвичай проходить на 4-7 день після смерті. Її очолює декан Колегії кардиналів. І хоча протокол залишився величним, чинний Папа Франциск змінив його у бік простоти: відмовився від трьох трун і високих подіумів. І навіть заздалегідь обрав для себе не Ватиканські гроти, де лежить більшість його попередників, а базиліку Санта-Марія-Маджоре – улюблену святиню в Римі.
Конклав: обрання нового Папи
Після прощання – час обирати нового Папу. Вибори нового Папи розпочинаються не раніше ніж на 15-й і не пізніше ніж на 20-й день після смерті понтифіка. І тут починається найтаємничіший етап – Конклав. Кардинали з усього світу, яким ще не виповнилося 80 років (наразі їх 120 осіб), збираються у Ватикані.
Вони поселяються у будинку Святої Марти, а сам Конклав відбувається в Сикстинській капелі, зачиненій на ключ – буквально, як це передбачає слово conclave (з латини – “замкнені разом”).
Світ відрізається. Жодного звʼязку ззовні: ні газет, ні телефонів, ні Wi-Fi. Гвардійці стоять на варті, а кардинали моляться, розмірковують і голосують. Іноді – годинами, іноді – днями.
Згідно з указом, виданим Папою Бенедиктом XVI у 2007 році, для обрання нового понтифіка кандидат повинен отримати не менше ніж дві третини голосів кардиналів-електорального складу.
Кожен голос подається письмово, таємно, ім’я вписується від руки, часто – навмисно спотвореним почерком. Усі бюлетені після голосування спалюють. Якщо дим із димаря над капелою чорний – нового Папи ще немає. Якщо білий – його вже обрали.
Дим – не жарт. У нього додають спеціальні речовини, а щоб не виникло плутанини, одночасно дзвонять дзвони. І саме тоді світ знову затамовує подих. На балкон собору виходить кардинал-протодиякон і урочисто виголошує: Annuntio vobis gaudium magnum: Habemus Papam! (“Я проголошую вам велику радість: маємо Папу!”).
Новий понтифік зʼявляється у білому вбранні. Щойно обраний, переодягнений у кімнаті, яку називають “Кімнатою сліз” – бо, кажуть, саме там багато хто з обраних дозволяє собі зронити перші емоції. Він виходить до натовпу й дарує своє перше Urbi et Orbi – благословення місту і світу.