Оскарження рішень територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій: ефективність та пояснення юриста.

Вручення повісток в Україні під час мобілізації (фото: Getty Images)

Процес мобілізації в Україні триває, і судова практика вже чітко визначила перелік найболючіших питань – від оскарження висновків військово-лікарських комісій до скасування штрафів за несвоєчасне оновлення даних.

Основне:

  • Особливості ВЛК. Спочатку скаргу на ВВК доцільніше направляти в Центральну ВВК – це швидше. Суд оцінює лише процедуру, оскільки не має медичних знань.
  • Порушення під час мобілізації. Судді часто вважають, що процедурні порушення під час мобілізації самі по собі не роблять призов до ЗСУ незаконним, якщо немає підстав для відстрочки або серйозних проблем зі здоров’ям.
  • Пастка оскарження штрафів. Спроби скасування штрафу або “розшуку” за несвоєчасне оновлення даних часто є недоцільними.
  • Індивідуальний підхід. Усі рішення про доцільність судових дій слід приймати в кожному конкретному випадку.

Що з процесу мобілізації варто оскаржити, а що ні? (інфографіка РБК-Україна)

Що не так із судами по ВВК і коли потрібні експерти

На сьогодні залучення громадян до лав ЗСУ викликає велику кількість судових позовів, зазначає адвокат.

“Процес мобілізації на території України триває, і з кожним днем виникає все більше запитань щодо дотримання процедури її проведення. Виходячи з судових рішень і процесів, можна виділити певні категорії справ, які є найпоширенішими в цій сфері”, – зазначає Олена Воронкова.

Перше, на що звертає увагу експерт – це неможливість оскаржити сам факт вручення бланка повістки в судовому порядку. Натомість ситуація з медичними комісіями є зовсім іншою.

“Так, повістки не підлягають оскарженню, проте є сенс оскаржувати висновки ВВК”, – пояснює вона.

При цьому адвокат радить не починати процес одразу з судових позовів, а скористатися досудовим порядком врегулювання через вищі інстанції.

“В першу чергу краще це робити в Центральну ВВК, оскільки це дає більш оперативний результат, а потім вже в суд, оскільки суд розглядає справу виключно в рамках порушення процедури проходження ВВК, проте не має повноважень і знань втручатися в медичні терміни та діагнози”, – додає співрозмовниця.

Якщо ж військовозобов’язаний прагне оскаржити саме медичний вердикт лікарів по суті, йому доведеться залучати сторонню допомогу, що призведе до додаткових фінансових витрат.

“Для того, щоб суд міг оцінити саме правомірність висновку ВВК з точки зору суті, потрібно залучати експертів до судового процесу, але це додаткові витрати для позивачів”, – говорить юрист.

Процедурні порушення ТЦК: чому суди не завжди на стороні громадян

Окремий пласт справ стосується порушень, які представники військкоматів допускають під час мобілізаційних заходів на вулицях або в самих центрах комплектування. Проте, як показує практика, судді далеко не завжди вважають такі помилки підставою для звільнення зі служби.

“Що стосується процедури мобілізації, то наразі досить часто зустрічається позиція судів, що навіть якщо були процедурні порушення в проведенні мобілізаційних заходів, це ще не призводить до незаконності самого залучення особи до складу Збройних Сил України”, – констатує адвокат.

Проте, Олена Воронкова зазначає, що кожен випадок розглядається індивідуально, і є чіткі виключення з цього правила, коли закон повністю на стороні громадянина.

“Звісно, це завжди залишається на розсуд суду і не стосується ситуацій, коли у особи є право на відстрочку, або стан здоров’я такий, що не дозволяє йому проходити службу. Коли є такі підстави, то суди вже в більшості випадків стають на сторону позивачів”, – зазначає спеціаліст.

Арести рахунків і нові повістки

Також правозахисники фіксують величезну кількість звернень через блокування карток і накладення штрафів на тих, хто вчасно не актуалізував свої анкетні дані.

“Також є дуже багато звернень щодо оскарження постанов про накладення адміністративних стягнень і подальше накладення арештів на рахунки в рамках виконавчого провадження. Ось тут завжди виникає питання доцільності”, – попереджає адвокат.

За словами юристки, виграна справа проти ТЦК у справі про несвоєчасне оновлення даних часто перетворюється на замкнуте коло і не вирішує проблему в глобальному масштабі.

“Якщо це штраф за неоновлення даних, то виникає ситуація, що при оскарженні таких постанов буквально через кілька тижнів з’являється нова повістка і нова підстава для внесення особи до списку порушників. У такій ситуації скасування так званого “розшуку” за попередньою повісткою кардинально ситуацію не змінює”, – резюмує спеціаліст.

Саме тому перед початком витратної та тривалої судової тяганини варто об’єктивно зважити всі фактори та можливі наслідки.

“Враховуючи це, можу порадити лише аналізувати кожну ситуацію окремо, адже в цій категорії справ, хоч і вони в певній мірі схожі, але деталі мають значення, і лише після цього приймати рішення про доцільність судового процесу”, – підсумовує Олена Воронкова.

Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі необхідності в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звертатися до кваліфікованого юриста.

ЗСУТЦК