Про те, як війна вплинула на птахів України, які черновокнижні види можемо назавжди втратити, чому зникають горобці та які екзотичні птахи заселяться до нас через глобальне потепління, – в інтерв’ю РБК-Україна.
Головне:
- Пташине різноманіття: як багато видів живе в Україні і яку роль вони відіграють в екосистемах?
- Жертви війни: як бойові дії впливають на популяцію птахів, особливо червонокнижних?
- Україна без горобців і ластівок? Куди зникають знайомі нам з дитинства птахи?
- Міста у лапах голубів: як правильно контролювати популяцію цих птахів?
- Міські птахи: як годувати качок, голубів і лебедів, щоб їм не нашкодити?
- Колібрі, фламінго й екзотичні папуги: які птахи поселяться в Україні через зміну клімату?
Пташиний світ України сьогодні стрімко змінюється – через війну, втрату середовищ існування, зміну клімату й активну урбанізацію. Горобці й ластівки, яких ми звикли бачити змалку, поступово зникають з наших вулиць. Натомість до нас починають “заходити” екзотичні види: у Чернівцях оселяються папуги Крамера, а рожеві фламінго вже намагаються гніздувати під Одесою.
В інтерв’ю РБК-Україна розпитало кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника природного заповідника “Дніпровсько-Орільський”, доцента кафедри біорізноманіття та екології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, орнітолога Олександра Пономаренка про те, що відбувається із пташиним світом в Україні і чого чекати далі.
Пташиний світ України: різноманіття видів і їхня роль в екосистемах
– Наскільки багатий на види пташиний світ в Україні?
– В Україні за весь час спостережень зафіксовані 454 види птахів, а всього у Європі нараховується близько 540-560. Тому у нас досить гарне видове різноманіття птахів. Втім, частина видів у нас залітні, деякі зникли, а стабільно трапляються приблизно 416 видів.
Варто зауважити, що зараз орнітологічні міжнародні організації переглядають систематику поділу на види, оскільки часто бувають дуже різні погляди на одних і тих же птахів. Вид – це поняття доволі відносне. До прикладу, є великий підорлик і малий підорлик – обидва занесені до Червоної книги України. Вони поділились на окремі види відносно недавно, це сталося приблизно 2,5-3 мільйони років тому, коли в Європі відбулася трансформація екосистем.
Втім, зараз вже фіксують випадки міжвидової гібридизації у двох видів підорликів: коли самка з одного виду, а самець – з іншого. Це свідчить, що види, які розділись відносно недавно, тепер знову об’єднуються. Але є й випадки навпаки. Тобто процес перемішування, відділення, об’єднання видів у природі відбувається постійно.
– Яку функцію виконують птахи в екосистемах?
– Дрібні птахи – переважно регулятори комах, це основна їхня функція. Йдеться в основному про горобцеподібних. Якщо виникає спалах шкідників у лісовому чи сільському господарстві, то вони їх винищують. Також птахи через поїдання насіння та зелених частин регулюють чисельність і рослин.
Птахи середнього і великого розміру певною мірою доповнюють функцію хижаків, наприклад таких, як вовки, лисиці й так далі. Тобто вони регулюють популяції дрібних тварин. Також є великі рослинноїдні птахи. Такі, як журавлі. Вони є регуляторами первинної продукції в різних екосистемах.
– Які можуть бути наслідки від скорочення популяція пернатих?
– Китай в середині ХХ-го століття провів один експеримент. Тоді Мао Цзедун наказав знищити горобців, які начебто крали зерно з посівів у великій кількості. В результаті в Китаї виникла така навала шкідників, що вони вимушені були за валюту купувати горобців у Радянського Союзу.
Дрібні птахи є найефективнішим регулятором чисельності комах. Випадання птахів з екосистем призводить до повного їх перебалансування.
Шкідники з’їдають до 80% першої генерації листя, але вже другу генерацію птахи зберігають дуже ефективно. І від того, як дерево буде фотосинтезувати, залежатиме врожай. Уявіть, що з якогось садка прибираєте всіх птахів. Гарантую, що в ньому навіть при якісних погодних умовах не буде 90% врожаю, бо гусінь зжере все листя і дерево цілий сезон відновлюватиме свою листову масу, замість того, щоб нарощувати плоди.
Наслідки війни: як бойові дії впливають на птахів
– Через бойові дії в Україні знищено багато лісів, частина заповідників, зокрема Асканія-Нова, опинилась під окупацією. Постійні вибухи порушують режим тиші, який є вкрай важливим для птахів. Які це матиме наслідки для них?
– Є група птахів (синантропні), які добре пристосувались до мешкання поруч з людиною, такі, як ластівки, горобці. Вони живуть навіть на лінії фронту. Нещодавно в орнітологічному журналі “Беркут” була стаття – спостереження бійця ЗСУ за птахами з окопів на Донеччині. Там відзначено, що синантропні птахи гарно адаптуються до воєнних умов. Навіть у розбитих хатах ластівки вивели пташенят. Загалом птахи люблять повертатися у місця, де вони успішно гніздувались.
Але птахи, на яких полюють люди: качки, кулики, чаплі, коли чують постріли чи вибухи, йдуть з цих районів.
Найбільше шкоди від війни для рідкісних птахів. Наприклад, червонокнижні види водно-болотних птахів, які мали масові колонії на деяких островах у заповідниках на півдні України, зараз під великим питанням.
Раніше сталість цих видів підтримували працівники заповідників та НПП за допомогою біотехнії. Наприклад, крячок малий потребує голого піщаного острова. Як тільки з’явиться хоч якась травичка, він гніздуватися там не буде. До війни співробітники заповідника виривали траву на острівцях, щоб птах там лишився. І це не єдиний приклад біотехнії на об’єктах природно-заповідного фонду України.
На територіях, які зараз під окупацією, росіяни явно не дотримуються заповідного режиму. Думаю, цілком вірогідно, гніздування цих видів ми там можемо втратити.
– Які червонокнижні птахи під найбільшою загрозою через війну?
– Важко сказати, бо треба розуміти всю динаміку по Чорноморському та Азовському узбережжю, оскільки перш за все страждають види саме цих районів. На півночі великих підорликів ми захистили, відвоювавши свою територію. А от червонокнижні види водно-болотного комплексу на півдні України постраждали набагато більше.
Ми не знаємо, що зараз з яструбом коротконогим, який в Україні гніздувався тільки на Луганщині, а основний його ареал знаходився в Росії. Ми зараз не контролюємо цю територію, тому орнітологи готуються до найгіршого – як відвоюємо Луганщину, то ми можемо там вже не знайти яструба коротконогого.
Україна без птахів? Куди зникають горобці й ластівки, та якими будуть наслідки
– В Україні скорочується популяція горобців. Чому так стається?
– Є публікації по окремих місцевостях з оцінкою подібних тенденцій, але, на жаль, в межах України такої програми немає, бо держава мізерно фінансує наші наукові дослідження.
Є два види – хатній і польовий горобець. Їхня популяція, дійсно, скорочується. І на це є кілька причин. Перша – це хімізація сільського господарства. Поля заливають інсектицидами, гербіцидами й всім, чим тільки можна. Горобці, щоб підняти своїх пташенят і наростити жирок перед зимівлею, ведуть їх на зернові культури. Якщо ця пшениця протравлена, то вони її не хочуть їсти.
Крім того, сучасні сільськогосподарські технології доросли до того рівня, що після збору врожаю на полі майже не залишається зерна, тому птахам обмаль їжі.
На горобців також вплинула зміна норм будівництва – українці почали використовувати новітні покрівельні матеріали. В дикій природі горобці зазвичай селяться у кулястих гніздах в густих кронах дерев. Коли горобці пішли до людини, вони почали гніздуватись у солом’яних стріхах, а потім переселились під шифер. Втім, зараз будівельники при монтажі даху закривають усі шпаринки, горобцям просто нема, де селитися.
Якщо українці масово будуватимуть якісні сучасні будинки, то горобці знову переселять до кулеподібних гнізд на деревах. Останні такі колонії на території Дніпропетровської області спостерігались у 1950-60-х роках. Але зараз у нас на кафедрі є зразок кулястого гнізда польового горобця, яке було побудоване у 2000-х роках. Горобець знову починає згадувати свої старі звички.
Скорочення популяцій горобців – це загальносвітова тенденція. Британці відзначили, що у них протягом ХХ-го сторіччя ледь не вдев’ятеро зменшилась чисельність цих видів, бо вони вже не можуть відгодовуватись на полях.
Історія з масовою присутністю горобців пов’язана з тим, що вони колись наростили свою чисельність на сільськогосподарських угіддях через великі залишки врожаю. Зараз горобці повертаються до своєї природної чисельності. Поступово це стане звичайний, а не масовий вид. Можливо, у майбутньому ми вже не побачимо зграї горобців по 50-100 штук.
– Це матиме критичні наслідки?
– Думаю, що ні. Сучасний рівень трансформації екосистем критично не загрожує горобцям. Хоч їх чисельність буде нижчою, але цей вид не стане червонокнижним за 10-20 років.
– За власними спостереженнями скажу, що все рідше у нас можна побачити ластівок. Вони теж зникають?
– Ластівки мають певні свої екологічні вимоги й вони зараз відрізняються від тих умов, які створює людина. Зараз цей вид місцями звичайний, а місцями – малочисельний.
Ластівок витіснив чорний серпокрилець через зміну стандартів будівництва. І це все відбулось протягом минулого сторіччя. На початку ХХ-го століття панувала сільська ластівка, яка селилася під стріхою, в стайнях біля худоби. Потім почали будувати дво- і триповерхові будівлі, які не мали зручних місць для поселення ластівок. Сільським ластівкам не було де чіпляти свої гнізда, ці будівлі почала активно використовувати міська ластівка.
Зараз ми будуємо бетонні “коробки”, в яких є лише отвори для вентиляції. Ластівки часто не мають місць для гніздування в таких умовах, а серпокрилець – має. Він не будує ліплених з землі гнізд, а використовує щілини, технологічні отвори та ходи вентиляції в багатоповерхових будівлях. Тому він зараз наймасовіший вид у місті.
Але у малих селах ластівки досі живуть, але серпокрильця ви там часто не побачите. З іншого боку сільська ластівка в умовах великих міст гніздується в підземних переходах, навіть у відкритих люках підземних комунікацій. Поки що найбільш відчутно страждає міська ластівка. У Дніпрі її дуже мало.
Ось таким чином на популяції ластівки міської та сільської, а також серпокрильця вплинула зміна способу будівництва. Але ластівки не зникають. Навіть у центрі Дніпра у підземному переході оселилась пара і успішно виводить пташенят.
“Навала” голубів і ворон. Які птахи живуть у містах
– Українські міста населяють голуби. Що скажете про їхню популяцію?
– Голуби – це широке поняття. Зазвичай, під ним розуміють лише сизого голуба, але насправді, крім нього у містах живе ще й садова горлиця – сіренька невеличка пташка з чорним “ошийником”. Популяції цих видів почувають себе нормально.
Сизий голуб є масовим видом. Час від часу він переживає спалахи різноманітних інфекцій, бо в містах немає достатньо хижаків, щоб регулювати його чисельність. Інколи сизих голубів б’ють яструби, які проникають в міста. Інколи – навіть сапсани, які занесені у Червону книгу України. Вони прилітають у великі міста на зиму, щоб полювати на сизих голубів і садову горлицю.
Крім того, у міста інтенсивно проникає припутень, який раніше мешкав на сільськогосподарських угіддях. Цей голуб у півтора-два рази більший за сизого, має білу пляму на боці шиї і білу смугу на крилі. Для цих голубів важливим є джерело харчування (поля), місце гніздування – деревостан і наявність поряд водойми, бо дієта з переважанням зерна потребує, щоб птах часто пив.
Припутень за останній десяток років посунувся у міста з двох причин: перша – це хімізація полів, друга – на цей вид полювали люди. Зараз майже в кожному парку Дніпра присутні по дві-три пари припутнів.
Ще у нас є горлиця звичайна. Це сіренька пташка з коричневими крилами. У Європі спостерігався серйозний спад чисельності звичайної горлиці, а у нас її популяція серйозно не змінювала свою чисельність.
Річ у тім, що ця пташка для гніздування потребує дуже густого підліска, по якому важко навіть пройти. Тобто у тиші вона почуває себе безпечно. У Євросоюзі занадто велику частку лісів окультурили, щоб там могли ходити люди, а для горлиці – це поганий варіант. У нас ніхто хащі не чистив, тому горлиця мала, де селитися.
– Чи треба регулювати чисельність голубів у містах, адже вони переносять багато інфекцій?
– Регулювати чисельність треба, але виключно природними способами. Тобто не відстрілювати, а просто створити у зелених ділянках міста максимально зручні умови для гніздування класичних хижих птахів, наприклад, яструба великого. Він би регулював чисельність голуба.
– У наших містах також багато ворон, чому так?
– Багато хто плутає різні види птахів, називаючи їх воронами. Крук – це великий чорний птах з масивним дзьобом. Якщо птах чорний, але має білуватий верх дзьоба – це грак. А от класичної чорної ворони в нас нема, в Україні водиться лише сіра ворона – вона має сіре тіло, чорні крила й голову.
Цікаво, що сіра ворона не є надто численною. Вона полюбляє гніздуватися на високих деревах, здебільшого селиться вздовж водойм. Її раціон – це миші, молюски, великі комахи, мертва риба, залишки людської їжі тощо. Фактично вона часто виконує роль хижих птахів, намагаючись компенсувати їх відсутність в багатьох екосистемах.
У ХХ столітті у багатьох склалася хибна думка, що хижі птахи – це зло: мовляв, вони крадуть курей і качок, шкодять господарству. У результаті хижих птахів масово знищували. В Європі їхня чисельність скоротилася вдесятеро. А на зміну їм почали приходити воронові – менш вимогливі, всеїдні, дуже пристосовані.
Ще 100 років тому ворони харчувалися переважно жуками й зерном. Зараз вони зайняли місце, яке раніше належало яструбам і канюкам. І тепер воронові намагаються домінувати в екосистемах.
— Ворони можуть бути небезпечними для людей?
– У Дніпрі був випадок, коли мами скаржилися: мовляв, ворони атакують – я з дитиною гуляю, а вони летять на коляску. Причина проста: вороненя вилетіло з гнізда, ще не здатне до польоту, і опинилося на землі. А ворони – дуже турботливі батьки. Тож вони захищали своє пташеня. І можуть поводитися агресивно, якщо людина надто близько.
– У міських парках люди часто годують лебедів, качок, голубів. Це можна робити?
– Голуби добре перетравлюють хліб – у них раціон близький до зернового, і вони нормально засвоюють крохмаль. А от для качок і лебедів хліб шкідливий.
Хліб викликає в них порушення мікрофлори кишківника, уповільнення перистальтики. Це може призвести до ентеритів: птахи худнуть, не можуть їсти, хворіють.
Водних птахів варто підготувати гранульованим кормом для качок, такий продають в багатьох місцях, в тому числі навіть на базарі. А голубів можна годувати хлібом, вони його перетравлюють.
– Ви досліджуєте птахів на Дніпропетровщині. Яка там зараз ситуація із пернатими?
– Через Дніпропетровську область зменшилась весняна міграція гусеподібних: перш за все гуски білолобої, гуски сірої, гуменника та деяких інших. До війни їх було багато, а зараз гуси намагаються облітати по широкій дузі райони бойових дій, постріли та вибухи їх лякають. Від колег із заходу України знаю, що там міграція гусей нормальна.
Друга зміна – у нас потепліли зими, вже другий рік поспіль Дніпро не замерзає, тому значна частина водно-болотних птахів не летять на південь на узбережжя Чорного моря, де стріляють і залишаються у нас. Наприклад, у нас на зимівлі останньої зими був баклан малий. Тобто птахи уникають району бойових дій і користуються потеплінням клімату, щоб нікуди не летіти й перезимувати у нас.
Вплив зміни клімату: чи з’являться в Україні колібрі та інші екзотичні птахи
– Україна вже відчуває наслідки глобального потепління. Чи можуть у нас невдовзі через це з’являться нові види птахів?
– Зміни клімату спрямовані на глобальне потепління та аридизацію – висушення клімату. Але в різних регіонах земної кулі це відбувається по-різному. Це означає, що якісь місцевості будуть теплими, але вологими, а інші – теплими і сухими.
Судячи з даних кліматологів, в Україні субтропіків не буде, тобто поступово спостерігатиметься опустелювання. До нас проникатимуть види з півдня і зі сходу, з Азії. Одним з таких видів є рожевий фламінго. Цей вид селиться на дуже теплих солоних водоймах, в яких розвивається планктон, яким той харчується.
Якщо ще 10 років тому ніхто не міг подумати, що матимемо у гніздовій фауні рожевих фламінго, то вже у 2020-21-му у нас з’явилися перші прильоти цього виду на Сиваш. Там була невдала спроба гніздування. Зараз м’які зими й високі температури призвели до того, що на Одещині водойми рано прогріваються й там починає розмножуватися кормова база. Тому туди прийшли фламінго і зараз успішно гніздуються.
Далі почнуть приходити різноманітні напівпустельні види горобинних. Але як відбуватиметься цей процес, повністю ніхто уявити не може, бо на нього сильно впливає людська діяльність: війна, окупація, підрив дамби Каховської ГЕС тощо.
Через знищення Каховського водосховища зараз відновлюватиметься історична заплава Дніпра на нижній течії. Вважаю, що не треба заливати цю територію. Потрібно зробити новий водозабір для подачі води споживачам на півдні України і все, сам Дніпро на нижній течії повинен бути збережений у природному вигляді.
Підрив Каховського водосховища зруйнував усі зрошувальні системи на півдні. Зараз ця територія йде до опустелювання. Далі все залежатиме від рівня опадів. В цілому фахівці сходяться на тому, що років за 50 ми будемо у зоні ризикованого землеробства. На півдні будуть напівпустельні умови і влітку температура сягатиме + 45-50 градусів.
Якщо не підтримуватимемо ці території штучно, південь України перетвориться на напівпустелю і туди заходитимуть види з півдня і сходу з Центрального Азії, щоб розширити свій ареал.
Якщо після відвоювання півдня Україна займеться відновленням лісосмуг, поставить державне завдання створити великі площі зелених насаджень, які утримуватимуть вологу, то значною мірою зможемо знівелювати вплив глобального потепління і штучно стримати опустелювання.
– Які види у нас можуть оселитись через спустелення?
– Крім вже згаданого рожевого фламінго, також можуть зайти пустельні види кам’янок, чорногрудий горобець. Тобто це ті види, які трапляються в Ізраїлі та Казахстані. Серйозного аналізу в Україні поки ніхто не робив.
– А колібрі в Україні з’являться?
– Ні, бо у нас не буде джунглів. Основна проблема полягає в тому, що ці птахи прив’язані до джерел свого живлення, а саме до квітів, які цвітуть цілорічно і продукують у великій кількості нектар.
Колібрі не здатні перелетіти океан. Я неодноразово отримував знімки та відео від наших співгромадян, які начебто сфотографували у нас колібрі. Насправді на фото були метелики одного виду – бражника язикана, або язикана звичайного, який має довгий хоботок і по манері польоту нагадує колібрі. Але цей метелик менший за птаха вдвічі-тричі.
– У Чернівцях оселились кілька пар папуги Крамера. Як так сталося, що екзотичний птах перекочував до нас?
– Цей вид із з посушливих районів південно-східної Азії. Він доволі невибагливий: їсть зерно, комах, може викрадати яйця з чужих гнізд. Одним словом, це така собі “ворона по-азійськи”. Цей папуга давно розширює свій ареал і вже оселився у Туреччині, хоч там інколи бувають суворі зими.
Українські орнітологи очікували, що папуга Крамера зайде через Чорноморське узбережжя Кавказу у Крим, а тоді на материкову Україну. Але ці птахи зайшли до нас з Європи, де їх тримали у клітках.
Річ у тім, що це створіння з характером, вони доволі агресивні, можуть вкусити. Не кожен їх здатен тримати вдома. Підозрюю, що частина людей, які заводили цих папуг у Західній Європі з метою утриманням неволі, просто розчарувалися у них і викинули на вулицю. Птахи прижились у містах Західної Європи. Згодом вони з’явились і у Чернівцях.
– Значне потепління і зміна клімату можуть призвести до того, що птахи перестануть літати на зимування в інші краї?
– Цей процес відбувається вже давно. Просто у різних видів він відбувається в різних часових проміжках. Наприклад, шпак у середині ХХ-го сторіччя вважався перелітним, а вже років 30 як у нас зимує. Вільшанка також у нас залишається на зимівлю. І це ще один впливів глобального потепління.
З кожним роком у нас все більше стає видів, які залишаються на зимівлю. Спершу зимують окремі особини – вони виживають і показують приклад іншим.
Коли буде інтенсивне потепління клімату, то масової міграції птахів не буде, хіба ще ластівки довго літатимуть, бо вони й серпокрильці харчуються лише літаючими комахами, а таких у грудні у нас немає. А всі інші птахи, які мають різноманітний раціон живлення, поступово будуть залишатися у нас на зимівлю.