Опера «Дон Жуан» – чому головним злодієм у виставі стало байдуже суспільство – фото

© Василь Артюшенко, reNews © Василь Артюшенко, reNews © Василь Артюшенко, reNews © Василь Артюшенко, reNews © Василь Артюшенко, reNews © Василь Артюшенко, reNews © Василь Артюшенко, reNews © Василь Артюшенко, reNews © Василь Артюшенко, reNews

Національній опереті представили нове бачення опери Моцарта, де головним злодієм постає не сам спокусник, а суспільство, чия байдужість та толерування дозволяють злу існувати.

У Національній опереті України відбувся прем’єрний показ опери «Дон Жуан» Вольфганга Амадея Моцарта у постановці режисера Станіслава Іванова. Виставу представили на головній сцені театру за підтримки Посольства Австрійської Республіки в Києві, повідомляє фотокореспондент reNews Василь Артюшенко.

Нова інтерпретація опери «Дон Жуан» зосереджена на взаємодії героя з оточенням. За задумом режисера, центральною є не лише постать Дона Жуана, а й суспільство, яке реагує на його дії або утримується від реакції. У постановці персонаж постає радше як наслідок колективної бездіяльності, ніж як ізольований носій зла.

Василь Артюшенко, reNews Василь Артюшенко, reNews

Опера була створена Моцартом на замовлення Празького театру після успіху його попереднього твору «Весілля Фігаро». Прем’єра «Дон Жуана» відбулася 29 жовтня 1787 року в Празі. За жанром її визначили як dramma giocoso — поєднання комедійних і трагічних елементів. Існує непідтверджена версія, що під час роботи над оперою композитор міг зустрічатися з італійським авантюристом Казановою, якого вважають одним із можливих прототипів героя.

Образ Дона Жуана став предметом інтерпретацій у філософії та літературі. До нього зверталися, зокрема, Серен К’єркегор та Альбер Камю. У художній літературі цей мотив розробляли Леся Українка у драматичній поемі «Камінний господар» та Леопольд фон Захер-Мазох у повісті «Дон Жуан з Коломиї».

Василь Артюшенко, reNews

За понад два століття твір отримав численні сценічні прочитання. Український переклад лібрето здійснив Микола Лукаш. У 1989 році Національна оперета України вже ставила цю оперу: режисеркою-постановницею була Ірина Молостова, диригентом-постановником — Олег Рябов.

Нинішню версію підготував Станіслав Іванов — учень генерального директора-художнього керівника театру Богдана Струтинського. У 2025 році режисер став переможцем конкурсу для молодих режисерів і режисерок «Франко-практикум» із виставою «Наш клас» за п’єсою Тадеуша Слободзянека. Раніше він також поставив драматичний етюд «Коцюбинський. З глибини».

Сценічне рішення вистави вибудуване в єдиному просторі, де події розгортаються на тлі святкування із застіллям та розвагами. Візуальну концепцію формують білий, коричневий та відтінки червоного, які використані в декораціях і костюмах. В окремих образах застосовано елементи італійської комедії дель-арте. Світлове оформлення синхронізоване з музичною партитурою та є частиною драматургії.

Василь Артюшенко, reNews Василь Артюшенко, reNews

Генеральний директор-художній керівник театру Богдан Струтинський зазначив:

«Для нашого театру це крок до серйозної розмови з глядачем. Ми не просто відтворюємо Моцарта — ми пропонуємо сучасний погляд на моральний вибір, на ціну байдужості й на відповідальність кожного. Ця опера розкриває питання свободи та відповідальності, природи зла, суспільної співучасті й механізмів виправдання. Дон Жуан — не лише персонаж, а модель поведінки, яку або зупинять, або дозволяють далі існувати».