Україна вже понад 7 років існує без державної космічної програми, проте навіть під час великої війни наші науковці продовжують працювати над орбітальними інноваціями. Наразі Інститут космічних досліджень готується підписати контракт з Європейським космічним агентством, що стане першим кроком до членства.
В інтерв’ю РБК-Україна головний науковий співробітник, колишній директор Інституту космічних досліджень НАНУ Олег Федоров розповів про невдачу супутників “Січ”, українських орбітальних розробках, ролі штучного інтелекту в дослідженнях та неминучій мілітаризації космосу.
Читайте також: “Ми виходили в космос під час війни”: Веніславський про секретні запуски та захист від “Орешника”
Основне:
- Крок до членства в ЕКА. ІКД готується підписати перший практичний контракт з Європейським космічним агентством, підготовка до якого тривала 2 роки.
- 7 років без космічної програми. Через відсутність державної стратегії та фінансування “заліза” Україна втрачає позиції, а наша участь в міжнародних проектах поступово скорочується.
- Катастрофа з кадрами. Космічна галузь переживає критичний відтік молодих науковців через мізерні ставки в НАНУ та призрачні перспективи.
- До супутників “Січ” повернення немає. Проект “Січ 2-30” 2022 року був поспішним і не дав очікуваного результату. Наші технології застаріли на 10 років, тому відновлювати старі серії немає сенсу.
- Новий проект орбітальної стиковки. Українські науковці за замовленням іноземців створюють алгоритми для стиковки апаратів на орбіті.
- Необоротна мілітаризація космосу. Війна в Україні змусила світ переглянути “мирні” програми. Розпочалася нова гонка за домінування на орбіті: на протип супутникові засоби, новітні телекомунікації, розвідку, радіоелектронне протидію.
“Мирний космос” під час війни: що зараз з українськими дослідженнями
– Для багатьох українців “космічні дослідження” під час повномасштабної війни звучать як щось далеке від реальності. Чим саме зараз займається ваш інститут?
– Ми залучені до найгостріших проблем країни. Наш інститут є суто академічним закладом, і основна наша спеціалізація – “ближній космос”, тобто околоземний простір.
Це охоплює як фундаментальні дослідження процесів в околоземному середовищі, так і розвиток інформаційних технологій та використання супутникових даних для прикладних завдань.
Коли-то наш інститут було створено як кооперацію з Львівським центром інституту космічних досліджень та Дніпропетровським інститутом технічної механіки. Таке співробітництво мало забезпечити зв’язок між наукою та промисловістю.
– Про які практичні застосування йдеться?
– Займаємося цивільним космосом, безпосередньо до оборонних проблем не залучені. Проте під час війни спеціалізуємося на завданнях відновлення, розвитку, моніторингу та аналізу збитків. Завдяки космічній інформації та сучасним інформаційним технологіям можемо моніторити стан земної поверхні.
За останні роки виконали багато робіт, пов’язаних з півднем України: аналізом наслідків підриву Каховської ГЕС, процесів опустелювання та інших екологічних змін.
Також займаємося оцінкою стану земель, їх класифікацією, моніторингом сходів та процесів деградації ґрунтів. Співпрацюємо з Гідрометцентром та профільними інститутами щодо прогнозів урожайності.
Поки що повноцінної системи прогнозування на національному рівні немає, оскільки для цього потрібна відповідна інфраструктура, великі ресурси та підтримка держави. Проте наші дані використовує Госстат і Мінекономіки, а також європейські проекти.
<pЄ й інші напрямки роботи. Зокрема, теоретичні дослідження динамічних процесів у космічній плазмі, які вивчаються за допомогою космічних апаратів. Також працюємо над рішеннями для боротьби з космічним сміттям, проблема якого стає все більш серйозною.
Крім того, наші фахівці з кібернетики та інформаційних технологій працюють над проектом стиковки на орбіті. Це надзвичайно актуально, оскільки майбутні війни вже відбуватимуться в ближньому космосі.
– Звісно, під час війни науці живеться вкрай важко. Проте якими успіхами можете похвалитися за останні роки?
– Не можемо говорити про великі досягнення, оскільки існує системна криза – вже 7 років в Україні немає космічної програми. Йдеться не лише про відсутність фінансування… Коли держава не має власної стратегії, вона стає об’єктом стратегій інших. Проте ми намагаємося шукати нові можливості та визначати пріоритети.
За останні роки у нас було кілька грантів за програмою Horizon Europe. А зараз Інститут космічних досліджень готується підписати перший контракт з Європейським космічним агентством (ЕКА) на основі угоди, яку Державне космічне агентство України уклало з ЕКА.
Фото: Олег Федоров (скриншот з відео)
– Це угода з ЕКА – просто чергова декларація про наміри чи реальний крок до членства України в Агентстві?
– Україна вже давно прагне стати повноправним членом Європейського космічного агентства. І ця угода – перший офіційний крок до вступу. Цьому передували 2 роки переговорів. Вже все погоджено, але ще тиждень піде на саме підписання.
Проект триватиме 1,5 року. Якщо співпраця буде продуктивною, продовжимо її. Європейці вже відібрали 7 українських проектів. Окрім нашого закладу, в проектах братимуть участь ще 3 інститути НАН України.
Завдання проекту полягає у впровадженні результатів спостережень супутників у національну статистику – Госстат. Це необхідно для системного екологічного моніторингу, а також аналізу наслідків бойових дій та оцінки збитків.
– Це партнерство чи комерційна угода, з якою Україна отримає прибуток?
– Це знакове співробітництво. Тобто ми нічого не заробимо, але матимемо можливість працювати за невеликі гроші.
На першому етапі український уряд в рамках угоди перерахував кошти в ЕКА, але вони повернуться українським організаціям у рамках контрактів від Агентства.
– А як щодо NASA? Плануєте співпрацювати з цим космічним бюро?
– Раніше я працював у Державному космічному агентстві, де відповідав за співпрацю з NASA. Тоді у нас були спільні програми і навіть фінансування. Після польоту нашого першого космонавта Леоніда Каденюка – а це було вже більше 20 років тому – ми запускали спільні проекти для орбітальних досліджень.
Америка навіть 2 роки фінансувала наші невеликі дослідницькі програми, але потім все припинилося. Сьогодні у нас немає навіть формальної угоди.
Читайте також: В NASA назвали чіткі терміни, коли людство колонізує Місяць
Недавно надійшов лист про участь України в місячній програмі “Артеміда” (Artemis). Туди записалося багато країн, в тому числі і ми. Специфіка в тому, що кожен учасник робить щось своє, але узгоджує з іншими, щоб не було дублювання. Тобто ми б допомагали США освоювати Місяць, але за власні кошти.
Державне космічне агентство України збирає пропозиції можливих учасників, зокрема, від КБ “Південне”. Але поки що мова про участь України як держави в цій програмі не йде.
Космос без супутників, ШІ та Антарктика: як Україна вивчає околоземний простір
– Як Україна вивчає космос, не виходячи на орбіту і навіть не маючи власних супутників?
– Сучасна космічна діяльність дозволяє використовувати безкоштовні дані. Ми користуємося даними європейської групи Sentinel. Це супутники не дуже високого розділення, але для екологічного моніторингу їх достатньо.
Також ми мали невеликі гранти від NASA, які дозволяли отримувати та використовувати наукові дані. Водночас з міркувань безпеки доступ до знімків високого розділення часто обмежений.
Крім цього, великі космічні та технологічні компанії надають доступ до своїх супутникових даних для наукових та прикладних завдань. Такі сервіси також використовуємо.
– Зараз у науці широко використовують штучний інтелект. Наскільки він допомагає у вашій роботі?
– В основному ми використовуємо супутникові дані середнього розділення, часто їх недостатньо. Наприклад, для прогнозування деградації земель або оцінки урожайності потрібно поєднувати інформацію різної природи.
Саме тут і потрібен штучний інтелект – для виявлення закономірностей та обробки великих масивів інформації з різних джерел: супутникових знімків, радарних даних, різних діапазонів та форматів. Нас цікавить результат, а без таких технологій він практично неможливий.
Взагалі, штучний інтелект вже стає двигуном розвитку галузі. У світі активно використовують концепцію Earth Intelligence – нового рівня роботи з даними на основі ШІ.
Йдеться про поєднання супутникових даних, великих масивів інформації та штучного інтелекту. Це дає новий підхід до роботи з космічними даними, коли їх одразу використовують для прийняття рішень.
Зараз важливо не просто мати дані зі супутників, а отримувати на їх основі готові результати: виявляти загрози, аналізувати ситуацію та прогнозувати ризики. В цьому і полягає головний напрямок розвитку супутникових технологій.
– Найкраще спостерігати за космосом з Антарктики. Україна має свою полярну станцію “Академік Вернадський”. Там ведуться космічні дослідження?
– Безумовно. Антарктика цікава з точки зору дослідження магнітних явищ, процесів поблизу полюса та виверження заряджених частинок. Тому там систематично проводять спостереження.
Спеціалісти нашої лабораторії обробляють дані для Національного антарктичного центру. Йдеться не