Названо лауреатів премії Шведського центрального банку з економічних наук на честь Альфреда Нобеля. Її присудили Джоелю Мокіру, Філіпу Агіону та Пітеру Ховітту.
Що відомо про досягнення лауреатів
Американець Мокір отримав премію за “за визначення передумов сталого зростання за допомогою технологічного прогресу”.
А француз Агіон та американець Ховітт “за теорію сталого зростання за допомогою творчої руйнації”.
Так, Мокір використав історичні джерела, щоб з’ясувати, як стало можливим стале економічне зростання – коли воно перетворилося на “нову норму”. Він показав, що для безперервного процесу інновацій недостатньо просто знати, що щось працює – потрібно також розуміти, чому воно працює, мати наукове пояснення.
Саме цього часто бракувало до промислової революції, через що було важко розвивати нові відкриття та винаходи. Мокір також наголошував на важливості відкритості суспільства до нових ідей і готовності до змін.
Агіон і Ховітт також досліджували механізми сталого зростання. У своїй статті 1992 року вони створили математичну модель явища, яке назвали “творчим руйнуванням”, коли на ринок виходить новий, кращий продукт, а компанії, що продають старі товари, втрачають позиції.
Інновація є “творчою”, бо приносить щось нове, але водночас “руйнівною” адже технологія попередників стає застарілою.
Лауреати по-різному показали, що творче руйнування неминуче створює конфлікти, які потрібно врегульовувати конструктивно. Інакше інновації блокуватимуть ті компанії чи групи інтересів, які бояться втратити свої переваги.
Хто отримав “Нобеля” з економіки минулого року
Премію Шведського центрального банку з економічних наук на честь Альфреда Нобеля у 2024 році отримали Дарон Аджемоглу, Саймон Джонсон і Джеймс Робінсон “за дослідження впливу суспільних інституцій на економічне процвітання”.
Науковці показали, що різниця у добробуті країн часто пояснюється тим, які інституції сформувалися під час колонізації. Там, де влада будувалася на експлуатації та відсутності прав, розвиток гальмувався. Натомість інклюзивні інститути – із захистом прав і участю громадян – створювали умови для сталого зростання.
Дослідники також довели: коли еліти намагаються втримати владу, ігноруючи запит на зміни, революції стають неминучими. Єдиним шляхом до стабільності залишається передача влади та встановлення демократії.