Провідні медіакомпанії, серед яких Netflix, Disney, Amazon Studios, Apple, Warner Bros. Discovery, BBC, ITV та Film4, отримали юридичне попередження щодо можливої участі в бойкоті ізраїльських кіноінституцій. Як повідомляє Variety, листа надіслала організація “Британські юристи за Ізраїль” (UK Lawyers for Israel) у відповідь на кампанію, яку підтримали понад 4000 представників світової кіноіндустрії, включно з Хоакіном Феніксом, Олівією Колман, Еммою Стоун, Марком Руффало, Йоргосом Лантімосом, Авой Дюверне та Адамом Маккеєм.
У документі зазначається, що бойкот, ініційований групою Film Workers for Palestine, може порушувати британський Закон про рівність 2010 року (Equality Act), який забороняє дискримінацію за національною, етнічною чи релігійною ознакою. Юристи наголошують, що якщо британські компанії підтримають або братимуть участь у таких діях, це може бути розцінено як порушення закону. У листі прямо вказано, що подібна практика створює небезпечний прецедент, який виправдовує виключення осіб чи установ лише через їхню національність або релігійну належність.
Бойкот, оголошений цього літа, закликає режисерів, акторів та продюсерів не показувати фільми, не виступати та не співпрацювати з ізраїльськими кіноінституціями — фестивалями, кінотеатрами, мовниками й продюсерськими компаніями. Вони, за твердженням ініціаторів, “причетні до геноциду та апартеїду проти палестинського народу”. Водночас організатори наголошують, що бойкот не поширюється на палестинських ізраїльтян і має “контекстні рекомендації” для таких випадків.
Юридичне попередження підкреслює, що Закон про рівність охоплює як окремих осіб, так і організації. Тому студії, агентства, продюсери або актори, які прямо чи опосередковано сприятимуть впровадженню бойкоту, можуть бути притягнуті до відповідальності.
Відповідальність також може настати за дії персоналу чи агентів, якщо вони закликають до відмови від співпраці або наполягають на виключенні ізраїльських структур із проєктів. Юристи попереджають, що навмисні порушення закону можуть призвести до судових розглядів, повідомлень до страхових компаній і навіть втрати чинності страхових полісів.
Крім того, порушення вимог Закону про рівність може вплинути на фінансування проєктів. Більшість державних і незалежних органів, зокрема Британський кіноінститут (British Film Institute, BFI), вимагають дотримання норм законодавства як умову для отримання грантів або субсидій. Це означає, що фільми, створені з порушенням цих положень, можуть втратити право на фінансову підтримку або бути змушені повернути вже отримані кошти.
Жодна з компаній, яким було адресовано листа, наразі не прокоментувала ситуацію. Водночас джерела Variety повідомляють, що конфлікт може перерости у судовий процес, якщо бойкот триватиме в далі в такому форматі.
Подібні попередження вже надійшли і до американських студій. Минулого місяця Центр прав людини імені Луїса Д. Брандейса у Вашингтоні надіслав аналогічні листи компаніям у США, зазначивши, що бойкот ізраїльських організацій може порушувати федеральні та штатні закони про громадянські права. У документі йдеться, що “чорні списки проти ізраїльських чи єврейських громадян та організацій є незаконними”, а жертви мають право звернутися до суду проти тих, хто їх застосовує або сприяє їм.
Прихильники бойкоту наполягають, що їхня кампанія має політичний, а не дискримінаційний характер, і спрямована на припинення співпраці з установами, пов’язаними з урядом Ізраїлю. Вони стверджують, що це форма культурного протесту та спосіб висловити солідарність із палестинським народом.
Експерти очікують, що ситуація може створити прецедент для світової кіноіндустрії. Якщо британський або американський суд визнає бойкот незаконним, це може суттєво змінити політику студій, кінофестивалів та продюсерських фондів, змусивши їх розробити нові стандарти етичної взаємодії у міжнародному контексті.
При цьому понад 1200 представників світової кіноіндустрії підписали відкрите звернення, що відкидає бойкот ізраїльських фільмів через війну в Газі, називаючи його “документом дезінформації” та формою цензури. Організатори звернення наголошують, що ізраїльська кіноіндустрія не є державним органом і часто виступає найгучнішим критиком політики власного уряду.