Кліматичні зміни суттєво впливають на природу України. Проте небезпечні рослини-“пришельці” захоплюють наші території не лише через це.
Основне:
- Глобальні зміни: через потепління та людську діяльність “традиційні” українські рослини все частіше витісняються агресивними “пришельцями”.
- Справжня небезпека: завезені колись Борщівник Сосновського та Амброзія вже окупували значні території, загрожуючи людям серйозними опіками та сильною алергією.
- Необхідні кроки: зупинити нашестві інвазійних видів можна лише за допомогою конкретних рішень на рівні держави та громад.
Як і чому змінюється поширення видів
Фахівець зазначила, що в цілому “зміна клімату може викликати зміни в ареалах поширення видів”.
“Менш толерантні до потепління та посушливих умов види можуть заміщуватися тими, які краще адаптовані до цих умов”, – пояснила вона.
Садогурська уточнила, що це можуть бути:
- як традиційні – “місцеві” – види рослин;
- так і нові – “пришельці” – немісцеві інвазивні види (швидко розповсюджуються та витісняють місцевих представників).
“Виникає ситуація, коли види, потрапляючи в нові умови, адаптуються і витісняють місцеві, які не готові до таких змін”, – поділилася вона.
Читайте також: Ядовита краса: які популярні рослини насправді небезпечні для домашніх тварин
Водночас експерт зазначила, що види можуть поширюватися на нові території “не лише через зміну клімату”, адже “вагомим фактором став сам людина“.
“До того, як люди почали подорожувати між континентами, займатися активною інтродукцією (переносом у нові регіони) немісцевих видів, види, наприклад, з Європи не потрапляли в Північну Америку так швидко”, – повідомила спеціаліст.
Раніше, за її словами, “це відбувалося як природний, повільний процес”.
Які небезпечні рослини “оселилися” в Україні
“Зараз, коли людство активно переміщує види, це стало проблемою”, – констатувала Садогурська.
В якості прикладу вона навела ситуацію з борщівником.
“В Україну в часи СРСР легковажно був завезений Борщівник Сосновського як силоносна культура”, – нагадала експерт громадської організації.
Зараз же це – “агресивний карантинний вид, що захоплює луки та обочини і представляє серйозну загрозу для здоров’я людей через надзвичайно небезпечний сік, що викликає важкі опіки”.
Іншим таким прикладом, за словами Садогурської, є Амброзія полинолистна.
“Потрапила до нас із Північної Америки і відома багатьом людям в Україні як сильний алерген”, – зазначила вона.
Така ситуація з поширенням інвазійних видів, на думку спеціаліста, вимагає:
- законодавчого регулювання на рівні держави;
- конкретних заходів в рамках природоохоронних об’єктів та громад.
“Це ще один додатковий виклик, пов’язаний зі зміною клімату“, – підсумувала Садогурська.