Наталія Шаховська в інтерв’ю для РБК-Україна поділилася інформацією про навчання та вартість освіти у Львівській політехніці.

Ректор Львівської політехніки Наталія Шаховська (фото надані прес-службою НУ “Львівська політехніка”)

Під час війни українська вища освіта змушена боротися за студентів: молодь все частіше виїжджає навчатися за кордон. Важливо підтримувати тих, хто залишається в Україні, та не втрачати зв’язок з тими, хто виїхав, переконана ректор Львівської політехніки. Вона стала першою жінкою, яка очолила цей заклад за всю історію його існування.

Як українські університети конкурують з європейськими, про нові освітні програми, популярні спеціальності, ціни на навчання та про те, як університет допомагає випускникам у пошуку роботи, в інтерв’ю для РБК-Україна розповіла ректор Львівської політехніки Наталія Шаховська.

Читайте також: Найкращі університети України 2026: хто очолив рейтинг за показниками Scopus, а хто відстає

Основне:

• Конкуренція із Заходом: Українські виші вже стали частиною глобального ринку освітніх послуг.
• Якість освіти: За рівнем підготовки та практичними навичками багато українських програм перевершують закордонні аналоги.
• Демографічна ситуація: Зменшення кількості випускників шкіл змушує звертати увагу на дорослих студентів та ветеранів.
• Топ-спеціальності: Найбільш популярними у Львівській політехніці залишаються менеджмент, психологія, кібербезпека та комп’ютерні науки.
• Вартість навчання: Найдорожчі – програми з штучного інтелекту (майже 70 тис. грн), найдешевші – інженерні напрямки.
• Географія вступників: Через війну суттєво зросла кількість студентів із центральних та східних областей України.
• Військова підготовка: В університеті запрацювала кафедра базової військової підготовки для студентів 1-2 курсів.
• Проекти для фронту: Впроваджуються спеціальні освітні програми з авіоніки та безпілотних літальних апаратів.

Перша жінка-ректор за 200 років. Про вибори та основні виклики

– Ви нещодавно стали першою жінкою-ректором Львівської політехніки за більш ніж 200 років історії університету. Це для вас особиста перемога чи зміна системи? Чи стикалися ви коли-небудь зі стереотипами щодо жінок у технічних спеціальностях?

– Я стала першою жінкою-ректором за більш ніж 200 років історії Львівської політехніки. Це питання можна розглядати не лише як особисту перемогу, а скоріше як певний зсув системи. Якщо говорити про стереотипи, то під час мого навчання у Львівській політехніці дійсно виникали питання щодо ролі жінок в ІТ, однак це було більше 20 років тому.

Сьогодні, на мою думку, гендер вже не є визначальним фактором – значно важливіші особисті якості людини, її компетентність та здатність до лідерства.

– Як проходили самі вибори?

Тема виборів ректорів в Україні останнім часом резонансна. Нещодавно були скандали навколо вже колишнього ректора КНУ імені Шевченка, втратив посаду ректор КНУКІМ Михайло Поплавський, потім у нього і в університеті проводили обшуки.

В інтерв’ю РБК-Україна заступник міністра Микола Трофіменко наводив у приклад Львівську політехніку щодо того, як повинні проходити вибори ректора: “Це був свято демократії в зрілому, ефективному колективі: 8-9 кандидатів, дебати, стратегії, бачення, другий тур. Це показує те, до чого ми прагнемо по всій країні”.

– Щодо виборів, мені здається, що колектив Львівської політехніки продемонстрував велику зрілість. Сам процес був мотивуючим: люди приходили голосувати, як на свято, щоб висловити свою позицію.

Прозорість і чесність виборів забезпечили, перш за все, відкриті комунікації кандидатів з колективом, донесення власних програм і чесні відповіді на запитання. Під час кампанії сформувалися групи підтримки з різних інститутів, які повірили в мене як лідера, і я щиро вдячна їм за це.

– Які зараз найбільші виклики у університету?

– Вже після обрання мене вразив масштаб університету. Незважаючи на те, що я працювала завідувачкою кафедри та директором інституту, багато підрозділів і приміщень залишалися для мене новими. Потрібно було глибше зануритися в роботу різних структур, зрозуміти організацію процесів і познайомитися з командами.

Серед найбільших викликів сьогодні – збереження кадрового потенціалу викладачів та залучення мотивованих студентів, які чітко розуміють свою освітню траєкторію. Це актуально не лише для нашого університету, але й для всієї системи вищої освіти.

У Львівській політехніці добре працює система організації освітнього процесу, зокрема, аналіз освітніх траєкторій та оцінки студентами викладачів. Така зворотна зв’язок дуже цінна для розвитку кафедр і програм.

Водночас є потреба в термінових змінах, перш за все в інфраструктурі. Ми конкуруємо на глобальному ринку освітніх послуг, тому для студентів важливо не лише отримувати якісну освіту, але й навчатися в сучасних, добре обладнаних лабораторіях і комфортному середовищі. У перспективі я бачу Львівську політехніку як місце, де зручно працювати, навчатися та перебувати навіть поза навчальним процесом.

Наталія Шаховська про навчання в Україні після війни (інфографіка РБК-Україна)

Зменшення населення, виїзди студентів за кордон та 12-річна школа

– Зараз часто говорять про погану ситуацію з демографією в Україні, через війну та не тільки. Що нас чекає в майбутньому через це? І що буде з кількістю студентів вишів у країні в цілому?

– Демографічна ситуація – це окремий виклик. Кількість випускників шкіл в Україні зменшується, частина молоді виїжджає за кордон, що посилює конкуренцію між університетами за абітурента. В цих умовах важливо підтримувати учнів, які залишаються в Україні, а також працювати з тими, хто навчається за кордоном, але зберігає зв’язок з Батьківщиною.

– У рік, коли в Україні вперше випустяться зі шкіл ті, хто навчається 12 років, буде значно менше тих, хто буде вступати до університетів. До чого це призведе?

– Кажуть, що ряд університетів можуть мати суттєві труднощі з набором студентів у рік, коли зі школи випустять перших 12-класників.

Якщо орієнтуватися лише на випускників шкіл, це дійсно може стати проблемою, однак університети повинні проявляти гнучкість: розширювати коло освітніх послуг, орієнтуватися також на випускників коледжів і зосередитися на освіті протягом життя, пропонуючи різні освітні траєкторії для різних категорій вступників.

Це стосується як випускників шкіл, так і старших людей, які прагнуть перекваліфікуватися, а також ветеранів і військовослужбовців.

Наталія Шаховська про шляхи, які повинні прийняти університети для збереження кількості студентів (інфографіка РБК-Україна)

– Як на вищу освіту впливають виїзди студентів за кордон? Вони виїжджали і раніше, але в останні роки темпи стали дуже високими.

– Виїзди студентів за кордон впливають на ситуацію, хоча така тенденція існувала і раніше, але в останні роки стала значно помітнішою. Українські університети вже фактично конкурують із західними, адже країна є частиною глобального ринку освітніх послуг. Слабкою стороною залишається інфраструктура, яка в багатьох випадках поступається навіть не найпотужнішим університетам за кордоном.

Водночас за рівнем освітніх послуг та підходами до навчання багато українських програм не лише не поступаються, а іноді й перевершують іноземні: студенти постійно виконують практичні завдання, активно комунікують з бізнесом і отримують якісну підготовку.

Саме тому важливо проводити постійну просвітницьку роботу як з майбутніми абітурієнтами, так і з їхніми батьками, демонструючи переваги навчання в Україні та підкреслюючи, що після завершення війни багато передових технологій будуть розвиватися саме тут.

Наталія Шаховська про освітні програми в Україні (інфографіка РБК-Україна)

– Як змінилася кількість студентів у Львівській політехніці за час повномасштабної війни? Стало більше переселенців? Чи змінилася “географія” студентства вишу і як саме?

– За час повномасштабної війни змінилася географія студентства – зросла кількість студентів із центральних і східних областей України, хоча це залежить від спеціальності. Водночас за окремими напрямками, як і раніше, переважають випускники із заходу України.

Особливо помітний зріст кількості вступників із центральних і східних регіонів спостерігається на технічних спеціальностях, що частково пояснюється можливістю навчатися офлайн, а це критично важливо для інженерної освіти.

Читайте також: Хто в лідерах? Опубліковано рейтинг найвпливовіших університетів України 2026 року

Про популярні спеціальності та ціни на навчання

–​​​​​​​ Які спеціальності у вас в топі за кількістю поданих абітурієнтами заяв за попередні роки?

– Серед найпопулярніших спеціальностей традиційно залишаються менеджмент, психологія, кібербезпека та комп’ютерні науки. Вони демонструють стабільний зріст зацікавленості, а високі прохідні бали свідчать про те, що на них вступає велика кількість мотивованих абітурієнтів.

Водночас технічні спеціальності в цілому користуються меншим попитом. Хоча є позитивна динаміка, зокрема на будівництві, транспортних технологіях.

У 2025 році Львівська політехніка зайняла перше місце в рейтингу українських університетів за кількістю поданих заяв від абітурієнтів. На перший курс навчання за освітніми програмами підготовки бакалаврів у 2025 році університету було визначено 3428 максимальних і фіксованих місць державного замовлення на денну форму навчання (у 2024 році – 3678, у 2023-му – 3564 місця на денну та заочну форми).

На ці місця подано в електронних базах даних 45 698 заяв від більш ніж 17 000 абітурієнтів. Понад 99,9% заяв надійшло в електрон