Наталія Калмикова в інтерв’ю РБК-Україна про ветеранів і ставлення до них в суспільстві

Міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Ветеранів в Україні стає все більше. Втім, стає все більше й різних можливостей для них – від реабілітації до психологічної і юридичної допомоги, лікування рубців та шрамів до безкоштовного навчання дітей учасників бойових дій.

Про кількість ветеранів та їхнє працевлаштування

Наразі в Україні налічується близько 1,5 мільйона ветеранів та ветеранок, включаючи осіб з інвалідністю внаслідок війни. Втім, спрогнозувати остаточну кількість ветеранів після війни складно.

“Важливо розуміти, що ветерани – це і учасники бойових дій, це і ті люди, які вже звільнені зі служби, і ті, що продовжують служити. Тобто більшість з тих півтора мільйона досі ще знаходиться в підрозділах і несе службу”, – розповідає Калмикова.

Раніше військовому для отримання посвідчення і статусу УБД доводилося збирати документи. Зараз процес максимально спростили: уповноважена особа у військовій частині самостійно вносить необхідні документи (на основі журналу бойових донесень) в електронну систему для розгляду комісією та подальшого внесення статусу до реєстру.

Про повернення ветеранів до роботи

Від 40% до 60% ветеранів, які звільняються зі служби (переважно за станом здоров’я), повертаються на попереднє робоче місце. Одна з проблем в тому, що присутня вимога з’явитися на роботу на п’ятий день після звільнення, що не завжди можливо через необхідність відновлення, реабілітації або логістичні складнощі.

“Це не завжди можливо іноді навіть просто логістично, часто після звільнення треба час на відновлення, на реабілітацію, і тоді людина просто звільняється. Іноді ветеран не готовий працювати відразу, але готовий через півроку-рік”, – зауважує міністр.

Зараз розробляються додаткові механізми повернення до робочого місця, зокрема зміни до законодавства про охорону праці, щоб адаптувати норми для людей з інвалідністю.

“Робота – один із найефективніших видів реабілітації. Людина, яка створює, рухається, розвивається, відновлюється після психотравмуючих обставин значно швидше. Наша задача – не просто забезпечити роботу через трудову книжку, а допомогти працювати людині”, – додає вона.

Від 40 до 60% ветеранів після служби повертаються на попереднє місце роботи

Підтримка ветеранського підприємництва

Закон “Про ветеранське підприємництво”, підписаний Президентом, набуває чинності наприкінці лютого 2026 року. Наразі готуються підзаконні акти та розробляється державна цільова програма.

Законом передбачено:

• Порядок надання та припинення статусу ветеранських підприємств.
• Створення реєстру та порталу можливостей для них.
• Спрощена процедура при отриманні ліцензій та освоєнні нових ринків.

Вдночас державна цільова програма надасть можливості від кредитування до додаткових фінансових можливостей для ветеранського бізнесу.

Супровід ветерана і платформа Ветеран PRO

На жаль, ветерани часто взагалі не знають про можливості, які мають від держави. На сьогодні 91% громад мають власного фахівця з супроводу, а решта – це контракти з сусідніми громадами.

Такі фахівці вже фактично присутні по всій країні. До них можна звертатися і самому ветерану після повернення до цивільного життя (знайти контакти можна “Дії”), так і самі фахівці можуть йому зателефонувати.

Зараз на платформі Ветеран PRO зібрані абсолютно всі державні послуги й сервіси з чіткими алгоритмами: який документ взяти, де оформити, що зробити, щоб отримати результат. Тобто в офлайні ветерану допомагає фахівець із супроводу, а в онлайні – платформа “Ветеран.Про”.

Ветеранські простори

Для створення гідного місця в різних містах України зараз будуються мультифункціональні ветеранські простори.

“Будується сім таких державних просторів в різних містах України. Це мультифункціональні центри, де працюватимуть фахівці супроводу, психологи, юристи. Там можна буде попрацювати в коворкінгу, провести захід, залишити дітей у спеціальному куточку чи зайнятися адаптивними тренуваннями у спортзалі”, – каже Калмикова. Вона хоче, щоб у ветеранів з’явилося своє місце в громаді. Не як для вразливих категорій.

“Бо ветерани – це не вразлива категорія. Ветерани – це найсильніші люди з нас“, – зазначає міністр.

Участь Сашка Терена у шоу “Холостяк” рідко змінила ставлення змінила ставлення до сексуальності людей з ампутаціями (фото: instagram.com/tsvit_terenu)

Про спорт для ветеранів

Мінветеранів отримало повноваження з розвитку спорту для ветеранів війни відповідно до нового закону. Спорт є комплексним процесом перебудови, що впливає на фізичне, ментальне здоров’я та соціалізацію.

Держава фінансує національні та міжнародні змагання, підготовку тренерів, а також підтримує проєкт “Ветеранський спорт” (кошти на картку для тренувань). Триває підготовка до відбору на Invictus Games.

“Спорт для ветеранів – це не лише адаптивні дисципліни. Багато учасників бойових дій не мають поранень. Тому спорт потрібен різний. Ми працюємо з федераціями та асоціаціями, виходимо на фінішну пряму зі створення чемпіонату з футболу. Недавно наші хлопці повернулися з міжнародних змагань із джиу-джитсу. Наступного року буде відбір на Invictus Games, які за рік пройде у Великій Британії”, – каже міністр.

Лікування та абілітація: які програми вже працюють і які запустять скоро

Лікування рубців і шрамів: Програма затверджена, реалізація запланована на 2026 рік. Вона критично важлива для соціалізації ветеранів із візуально деформуючими змінами, особливо на обличчі.

Абілітація запрацює у 2026 році. Це набуття спроможності після поранень (втрата кінцівки), щоб людина могла обслуговувати себе в побуті після медичної реабілтації.

Довготривале лікування після бойової травми: Запрацює з січня 2026 року. Це дозволить відновлювати людей або забезпечити гідний догляд та піклування для тих, кого неможливо відновити.

Адаптація людей із втратою зору вже працює. Держава відшкодовує кошти за навчання, щоб людина могла самостійно обслуговувати себе в цивільному житті.

В Україні вже працює компенсація на навчання дітей. Запущена цього року. Уряд погодив компенсацію 100% вартості фахової та передфахової вищої освіти для дітей учасників бойових дій. Вже видано понад 10 тисяч сертифікатів у “Дії”. За словами Калмикової, це має дати дітям учасників бойових дій можливість мріяти й будувати своє майбутнє в Україні. Тому уряд погодив компенсацію 100% вартості фахової та передфахової вищої освіти.

Програма лікування рубців і шрамів вже затверджена, реалізація запланована на 2026 рік. Це дуже важливий проект, він насправді точковий, але певній кількості людей дасть можливість соціалізуватися.

Ще одна послуга, яка запрацює у 2026 році – абілітація і набуття спроможності після поранень – тих, хто втратив руку, ногу.

Про ставлення суспільства до ветеранів

Хоча більшість українців мають ветеранів у своєму найближчому колі, стигматизація все ще існує. Вона частково пов’язана з почуттям провини тих, хто не пішов захищати країну, яке трансформується у захисні механізми щодо ветеранів. Дуже багато зараз інвестується в те, щоб змінювати образ ветерана.

“Є проект ветерана Сашка Терена, він телефонує роботодавцям і питає, чи готові вони взяти працювати ветерана. І ось його участь у шоу “Холостяк” насправді дуже сильно змінило ставлення до сексуальності людей з ампутаціями. І це дуже важливо. Я зараз не пам’ятаю точних цифр, але після шоу прийняття людини з ампутацією як партнера, з яким можна будувати стосунки, зросло просто драматично”, – зазначає Калмикова.

Ветерани, попри втрату частини тіла, значно збільшили свій дух, і така втрата демонструє велич людини.

Про Національне меморіальне військове кладовище

Проєкт розрахований на 130 тисяч поховань. Зараз відкрито майже шість тисяч місць. Триває активне будівництво першої та другої черги. Поховання проводяться щотижня за зверненням родин або невідомих військових за зверненням ОВА.

Як поводитися з ветеранами всім нам?

Найкраща поведінка – це повага, вдячність і ставлення як до дорослої людини зі своїми кордонами, переконана міністр. Хтось соромиться казати захисникам “дякую”, але це не буде зайвим, зазначає співрозмовниця.

“Казати “дякую” – це завжди доречно. Іноді це можна показати і жестом. Для мене це такий гарний спосіб: коли я бачу ветеранку на вулиці, просто прикласти руку до грудей. Важливо ставитись до ветерана як до дорослої людини зі своїми кордонами. І не принижувати людину жалістю. Це дуже важливо”, – каже Наталія Калмикова.