Яка зараз ситуація із нашестям сарани в Україні, якої шкоди вона завдала врожаю і чи зможуть аграрії отримати компенсацію, а також наскільки великі ризики, що шкідник атакуватиме Київ та західні регіони, – в інтерв’ю РБК-Україна.
Головне:
- Наслідки екоциду РФ: чому Україна потерпає від сарани?
- Сарана атакує Україну: яка зараз ситуація у різних областях?
- Боротьба і контроль: чи вистачить нам ресурсу знищити шкідника?
- Загрози для врожаю: чи переживуть поля нашестя сарани?
- Наступні Київ, центр і захід України? Чи атакуватиме сарана нові регіони?
- Боротьба зі шкідником: що робити, як виявили сарану у себе на городі?
У середині липня на Запоріжжі Держпродспоживслужба зафіксувала масову міграцію сарани. Вже за кілька днів шкідник поширився на площу майже на 3 тисячі га у регіоні, а тоді перекинувся на сусідні області – Дніпропетровську, Одеську та Херсонську області.
У середині липня на Запоріжжі Держпродспоживслужба зафіксувала масову міграцію сарани. Вже за кілька днів шкідник поширився на площу майже 3 тисячі гектарів у регіоні, а згодом перекинувся на Дніпропетровську, Одеську та Херсонську області.
Сарана особливо небезпечна для злакових культур: кукурудзи, проса, пшениці. Тисяча особин на квадратному метрі здатна знищити до 30 кг зелені, а рої можуть долати до 300 км за добу.
РБК-Україна розпитало заступника Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Вадима Чайковського про те, звідки взялося нашестя сарани в Україні, наскільки контрольована зараз ситуація та чи загрожує шкідник іншим регіонам.
Наслідки екоциду РФ: чому Україна потерпає від сарани?
– Пане Вадиме, як оцінюєте поточну ситуацію із поширенням сарани в Україні?
– Спалахи сарани на території України трапляються щорічно – і цього року, і торік. Причинами їх виникнення є комплекс факторів, які зараз стали ще більш актуальними: підвищення середньодобової температури, зміни природно-кліматичних умов та інші об’єктивні причини. Проте, найсуттєвішим фактором є війна.
Війна призвела до занедбаності земель поблизу лінії зіткнення, а також до екологічних наслідків, зокрема – руйнування Каховської ГЕС. Саме це створило сприятливі умови для розмноження сарани.
Нашестя сарани – це один із наслідків екоциду, спрямованого Росією проти України та, фактично, проти всього світу. Звертаємо увагу, що у 2022-2025 роках спалахи сарани фіксувалися саме в регіонах бойових дій.
Так, у 2024 році особливий режим захисту рослин ввели у Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області. У 2023 році осередки розмноження сарани реєстрували в Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, хоча спалахи там були менш масштабними.
Для порівняння, у 2010-2011 роках спалахи сарани відбувалися в Одеській, Миколаївській та Дніпропетровській областях, коли мігруюча сарана активно розповсюджувалася сусідніми регіонами.
Природними ворогами сарани є птахи, проте поблизу лінії бойових дій їх майже немає через вибухи та обстріли, що змушує їх покидати ці території. Сарана ж не боїться обстрілів, активно розмножується і поширюється по регіонах.
На жаль, поки триває війна, ми не можемо повністю позбутися загрози повторних спалахів сарани.
Також окремо хочу зазначити, що наразі ситуація під контролем. Сарана, яка була на Запоріжжі – поки через південно-західний вітер іммігрувала на тимчасово окуповані території. Ми стежимо за ситуацією.
– Наскільки велику роль у нашесті сарани відіграв підрив Каховської ГЕС?
– Причиною інтенсивного розвитку сарани в південних регіонах України є екоцид, вчинений Росією. Зокрема, через знищення Каховської ГЕС і зменшення річище Дніпра у південних областях зросла кількість занедбаних і непридатних для обробітку земель, які й стали сприятливим середовищем для розмноження саранових. Особливо це стосується замінованих територій, де проведення заходів із боротьби зі шкідником цивільними фахівцями є неможливим.
Улюбленими місцями розмноження сарани залишаються береги річок та покинуті ділянки, яких сьогодні, на жаль, стало значно більше.
Крім того, у 2025 році зміни клімату мали суттєвий вплив на розмноження сарани, особливо в південних регіонах України, зокрема й на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.
Сарана атакує Україну: яка зараз ситуація у різних областях
– На яких територіях зараз найгірша ситуація? Чи є нові регіони, де зафіксовано активне поширення?
– Ситуація із сарановими на сьогодні контрольована та не є критичною:
- Запорізька область – наразі фіксуються найбільш масові осередки шкідників, які іммігрували на тимчасово окуповані території. Проводяться активні заходи з локалізації та знищення.
- Дніпропетровська область – спеціалісти виїжджали до ймовірних вогнищ. Наявність сарани справді зафіксовані, проте у незначній кількості. Загрози поширення наразі немає.
- Одеська область – випадки виявлення сарани також були, але у помірному обсязі. Усі вогнища вже оброблені, і тому не вводився особливий режим захисту рослин.
- Херсонська область – на початку сезону відбувся спалах, однак ситуацію вдалося оперативно стабілізувати. Наразі особливий режим захисту рослин знято.
Фахівці Держпродспоживслужби продовжують моніторинг та оперативне реагування у всіх регіонах, де є потенційна загроза поширення шкідників.
– Чи фіксуєте ви загрозу для врожаю 2025 року? Які культури в найбільшій небезпеці?
– За наявною інформацією, у 2025 році значних збитків аграрному сектору через сарану не зафіксовано. Основна харчова база шкідника зосереджена переважно в заплавах поблизу ЛБЗ (лісосмуг, балок, заболочених зон).
Боротьба і контроль: чи вистачить нам ресурсу знищити шкідника
– Чи достатньо ресурсів у регіонів, щоб реагувати на такі нашестя? Яку допомогу надає держава?
– Ситуація перебуває під контролем. Питання моніторингу та реагування на спалахи сарани – на контролі місцевої влади та відповідних служб.
У разі виявлення осередків, до ліквідації залучаються як місцеві органи влади, так і спеціалісти районних управлінь Держпродспоживслужби. Також активно долучаються українські сільськогосподарські виробники, які мають відповідну техніку та ресурси для проведення обробок.
– Чи передбачене відшкодування збитків аграріям, які постраждали?
– Пряме відшкодування збитків аграріям через нашестя сарани наразі не передбачене законодавством. Завдання Держпродспоживслужби, місцевої влади та інших відомств – не допустити масштабного поширення сарани і пов’язаних із цим збитків. Чесно і відкрито – за результатами нашої роботи вже зараз видно, що це нам вдається.
– Що робити аграріям, які помітили у себе на полях сарану?
Якщо аграрії помітили на полях сарану, панікувати не варто, особливо якщо це кілька особин. Головне – своєчасно повідомити місцеві органи Держпродспоживслужби для оперативного реагування та обстеження. Раннє виявлення осередку дозволяє локалізувати проблему і запобігти масштабному поширенню шкідника.
Наступні Київ, центр і захід України? Чи атакуватиме сарана нові регіони?
– Минулого тижня з’являлась інформація від жителів Києва та Бучанського району про перших шкідників у регіоні. Чи є офіційні підтвердження цього?
– На цей момент у нас немає жодних даних про зафіксовані осередки шкідника у цих регіонах. Просимо не поширювати неперевірену інформацію та звертатися до офіційних джерел. У разі виявлення сарани радимо негайно інформувати місцеві органи для оперативного реагування
– Наскільки серйозні ризики для Києва?
– Ризики поширення сарани на території Києва поки вважаються низькими. Погодні умови та міський ландшафт не є сприятливими для масового розмноження шкідника. Особливо, коли останніми днями випали значні опади.
Водночас ми уважно моніторимо ситуацію, щоб оперативно реагувати у разі виявлення осередків. Головне – не ігнорувати навіть поодинокі випадки і своєчасно інформувати відповідні служби.
– Чи є ризик, що сарана дійде до центру чи заходу України? Які сценарії розвитку ви вважаєте найімовірнішими?
– Ризик проникнення сарани до центральних і західних регіонів України існує, проте він залишається помірним. Сарана зазвичай розповсюджується в напрямку півдня та сходу, де кліматичні умови для неї більш сприятливі.
Масове поширення на центральну та західну Україну можливе лише за умови значного потепління і тривалої посухи, що створить сприятливе середовище для сарани. А як ми бачимо за прогнозом погоди, поки такий сценарій мало ймовірний.
– А що буде при найгіршому сценарії?
– Хоча найгірший сценарій і передбачає значні виклики, хочу запевнити, що ситуація повністю під контролем. Ми маємо чіткі механізми моніторингу, координації та оперативного реагування, а також підтримку з боку місцевої влади та аграріїв.
Завдяки цьому ми можемо вчасно виявляти осередки сарани і запобігати їхньому поширенню, мінімізуючи ризики для врожаю та економіки. Тож немає причин для паніки – наші фахівці працюють цілодобово, щоб захистити сільське господарство та населення.
– Чи стане сарана звичним для нас явищем у майбутньому?
– Такі погодні умови, як цього сезону, – це ідеальне середовище для розвитку саранових: волога для личинок, тепло для швидкого циклу розвитку, і спека, яка стимулює активну міграцію. У прибережних районах сарана може утворювати локальні, але щільні скупчення, які при подальшому потеплінні здатні трансформуватися в загрозливі зграї.
За відсутності належного моніторингу та обмеженого доступу на тимчасово окуповані території, ці осередки можуть поширитися на сусідні регіони.
– Що буде зроблено, щоб уникнути повторення подібної ситуації наступного року? Чи планується створення системи раннього попередження?
– Поки ми спостерігаємо переважно поширення неперевіреної інформації в соціальних мережах, яка не відповідає реальним фактам.
Ми активно працюємо над моніторингом, оперативним реагуванням і залученням місцевих аграріїв до боротьби зі шкідником. Всі необхідні заходи для захисту сільського господарства вже впроваджені, тож причин для хвилювань немає.
Держпродспоживслужба здійснює постійний моніторинг осередків сарани на території, підконтрольній Україні. Ми працюємо в умовах війни, тому співпраця з різними державними органами та місцевою владою для нас на першому місці.
Лише об’єднавши зусилля, ми зможемо подолати всі виклики. Разом ми – сила, і це дає змогу оперативно виявляти та локалізувати вогнища шкідника, захищаючи сільське господарство та мінімізуючи ризики для врожаю.