Поки одні чекають “підказок від природи”, інші звертаються до прогнозів на смартфонах. Проте чи дійсно працюють прикмети і де насправді знайти надійну інформацію про погоду – можуть знати не всі.
Чи працюють народні прикмети та “прогноз сурка”
Експерт зазначила, що насправді народні прикмети щодо погоди можуть діяти “частково”.
“Ті, що мають фізичне пояснення – так (працюють, – Ред.)”, – пояснила свою думку Птуха.
В якості прикладу такої прикмети вона згадала “низький політ птахів перед дощем”.
“Але прикмети, пов’язані з датами або святами, в умовах сучасних кліматичних змін вже не працюють“, – констатувала синоптик.
Схожа ситуація, за її словами, і з так званим “прогнозом сурка” – традиційним народним передбаченням приходу весни на основі поведінки тварини, яке виходить з зимової сплячки.
“Це – скоріше символічна традиція, а не науковий інструмент“, – підкреслила представниця УкрГМЦ.
Чи правда, що весна та осінь в Україні “зникають”
Погода в Україні все частіше демонструє різкий перехід від холоду до спеки (або навпаки). Враховуючи це, у деяких може скластися враження, що весна та осінь – просто “зникають”.
Ця тенденція, за словами Птухи, частково “підтверджується спостереженнями”.
“Міжсезонні періоди – дійсно стають менш вираженими. А перехід між сезонами – більш різким“, – пояснила спеціаліст.
Водночас вона зазначила, що “це не означає, що весна чи осінь – зникли”.
“Вони просто змінюють свій характер“, – зазначила представниця УкрГМЦ.
Де українцям шукати найточніші прогнози погоди
Деякі українці можуть скаржитися на те, що “телефон показує один прогноз погоди”, а за вікном – ситуація насправді зовсім інша.
Основна причина такого “розходження”, за словами Птухи, полягає “в джерелі даних”.
“Більшість погодних додатків використовують автоматичні моделі без адаптації до конкретної території. Це фактично “сухі розрахунки”, без участі синоптика”, – пояснила спеціаліст.
Вона також повідомила, що офіційні прогнози погоди – формуються з урахуванням:
- локальних особливостей;
- аналізу фахівців.
Отже, “сліпо” довіряти прогнозам у смартфонах дійсно не варто.
“Їх можна використовувати як орієнтир. Але покладатися варто на офіційні джерела – Український гідрометцентр, регіональні центри та їх ресурси”, – додала Птуха.
Вона також нагадала, що “Укргідрометцентр” запустив перший державний безкоштовний додаток “цеПогода” (створене завдяки співпраці з фінським метеорологічним інститутом).
“Там ми публікуємо попередження про небезпечні та стихійні метеорологічні явища – і це головна відмінність від інших сервісів”, – констатувала синоптик.
Як війна вплинула на метеонаблюдання в Україні
Вплив війни на метеонаблюдання, за словами Птухи, “дуже суттєвий”.
“Ми втратили частину метеостанцій на окупованих територіях, а також радіолокаційні спостереження, які дозволяли відстежувати грози в реальному часі”, – поділилася вона.
Експерт уточнила, що до повномасштабного вторгнення “було 180 метеостанцій”. Тоді як тепер – “залишилося 150”.
“Також обмежені аерологічні дослідження – через ситуацію з безпекою. Це ускладнює прогнозування. Але ми компенсуємо це за рахунок супутникових даних та міжнародного співробітництва”, – підсумувала представниця УкрГМЦ.