Повномасштабна війна змусила культурні інституції не просто адаптуватися, а переосмислити свою роль у суспільстві. Національний цирк змінив репертуар, аудиторію та функції, перетворившись на простір підтримки й емоційної реабілітації українців.
Адаптація до війни
За словами Корнієнка, цирк нині протистоїть не лише зовнішнім викликам війни, а й внутрішнім – боротьбі за виживання.
“Ми адаптуємо програми, вивчаємо попит, досвід глядачів і створюємо новий контент. Навіть циркове мистецтво на вимогу часу видозмінюється і жанрово, і за наповненням. Тематика під час війни стала українською, патріотичною, у програмах скорочуємо класичну клоунаду, а жарти стають делікатнішими”, – зазначає він.
Важчий виклик, ніж пандемія
Директор цирку зізнається: досвід пандемії COVID-19 здавався найскладнішим, але війна виявилася значно серйознішим випробуванням.
“Я прийшов на посаду напередодні коронавірусу й думав, що це був пік труднощів. Але під час повномасштабного вторгнення все стало набагато складніше”, – каже Корнієнко.
Попри це, цирк працює безперервно й збирає повні зали.
Повні зали під час війни
Національний цирк продовжує створювати нові програми і розвивати сучасний український цирк.
“У нас нон-стоп працює репертуар. Як на мене, сьогодні цирк стає навіть привабливішим, ніж у довоєнні часи”, – наголошує директор.
Безпека й укриття
2025 рік став ювілейним для будівлі Київського національного цирку – їй виповнюється 65 років. За словами Корнієнка, споруда зводилася з урахуванням можливих воєнних загроз.
“Це одна з небагатьох будівель у Києві з розгалуженою системою укриттів. У разі тривоги глядачі одразу можуть перейти в безпечне місце. Також маємо генератори й можемо працювати під час знеструмлень”, – пояснює він.
Цирк як терапія
В умовах блекаутів і постійних повітряних тривог цирк поступово перебрав на себе й терапевтичну функцію.
“Цирк – це мистецтво радості, посмішки, оптимізму. Сьогодні він перетворився на зону своєрідного комфорту, де можна хоча б ненадовго відволіктися від щоденних проблем”, – каже Корнієнко.
Нова аудиторія
Соціальний портрет глядача за час війни суттєво змінився. Цирк відвідують не лише діти, а й значно ширша аудиторія.
“Це внутрішньо переміщені особи, малозахищені люди на реабілітації, пацієнти медичних закладів. З’явилася і потужна група глядачів старшого віку. Ми не очікували, що цирк стане осередком комунікації для людей похилого віку”, – підсумував директор.