В Україні потребує уточнення законодавство щодо використання державної мови у сфері позашкільної освіти. Нині над цим працює робоча група Верховної Ради.
Чому хочуть внести правки у мовний закон
“Ситуація, відверто кажучи, не критична, але й не безпроблемна. В основі нашої мовної політики – закон, що, без сумніву, є важливим досягненням. Проте сам по собі він не є догмою – потребує уточнень, модернізації, адаптації до реальності”, – зазначила Івановська.
Вона додала, що зараз над змінами співпрацює із профільним комітетом Верховної Ради, робочу групу очолює Микита Потураєв.
Проблема приватних спортивних секцій
Івановська зазначила, що мовне питання в освіті загалом визначене чітко – мовою освітнього процесу є українська. Проте ситуація з приватними закладами, зокрема спортивними секціями, гуртками чи дитячими таборами, залишається неврегульованою.
“У законі є прогалина: мова самої послуги фактично випадає з правового поля. Реклама чи оголошення мають бути українською, але тренування чи репетиції можуть проводитися будь-якою мовою за домовленістю між батьками та тренером”, – пояснила омбудсменка.
Скарги батьків
За її словами, батьки часто звертаються зі скаргами, коли в дитячих секціях чи школах тренери спілкуються російською мовою. Такі випадки фіксують, однак накладати санкції неможливо, оскільки правових підстав для цього немає.
“Це і є та “сіра зона”, яку потрібно чітко врегулювати в законі. Йдеться не про репресії чи контроль, а про системність”, – наголосила Івановська.
Омбудсменка підкреслила, що українська мова має бути присутня не лише формально, а й у повсякденному середовищі дітей – у спорті, гуртках та таборах.
“Особливо сьогодні, коли кожна сфера життя має бути проукраїнською – свідомо, послідовно і на рівні закону”, – додала вона.