В Україні мери почали отримувати штрафи на десятки тисяч гривень за начебто зрив мобілізаційних планів. “Асоціація міст України” уже заявила про порушення законодавства і звернулася до президента Володимира Зеленського з приводу цієї ситуації.
- Кого з мерів уже оштрафували
- Яка реакція Асоціації міст України
- Чи відповідальні мери за мобілізаційні процеси
- Що кажуть юристи про дану ситуацію
Кого з мерів уже оштрафували
Днями мер Дрогобича Тарас Кучма заявив, що його оштрафували на 34 тисячі гривень за невиконання мобілізаційного плану. Його спершу зобов’язали прийти у ТЦК, але мер не зміг це зробити, оскільки зустрічав у місті домовину полеглого воїна. Наступного дня у поліцію надійшов лист від ТЦК, щоб Кучму доставили до них. Цей факт найбільше обурив мера.
“Протокол щодо виписаного штрафу про буцімто зрив мобілізаційного плану будемо оскаржувати у судовому порядку. Вкотре наголошую, ми, міські голови, робимо все можливе для забезпечення життєдіяльності в громадах. Але примусово “ловити” та силою відправляти людей на війну ми не можемо”, – заявив Тарас Кучма.
Він також зазначив, що з 2022 року у місті активно відбувався призов на фронт і що мобілізаційний резерв уже закінчується, оскільки всі, хто має бути в армії – вже там.
“Мій син зараз воює, а брат зник безвісти. Сам я віддав свій обов’язок у 2014-15 роках”, – додав Кучма.
Зазначимо, що Кучма спершу був добровольцем у взводі розвідки українського батальйону імені генерала Кульчицького, а потім начальником медичної служби.
За словами Тараса Кучми, мери інших містечок Львівщини отримали аналогічні штрафи, а саме – Трускавця (Андрій Кульчинський), Східниці (Іван Піляк), Борислава (Ігор Яворський) і Меденич (Михайло Живчин). Усі вони планують оскаржувати штраф. Очільник Борислава підтвердив цю інформацію ЗМІ.
На думку Кучми, дана ситуація зі штрафами виникла через політичні мотиви, оскільки опоненти вже готуються до виборів.
Яка реакція Асоціації міст України
27 січня Асоціація міст України направила відкритий лист президенту Володимиру Зеленському, в якому заявила про порушення законодавства, процедур і справедливості при проведенні процесуальних дій правоохоронними та судовими органами проти голів невеликих громад у 2025 році.
Окрім ситуації зі штрафами за мобілізаційні плани Тарасові Кучмі, Асоціація також заявила про неправомірні дії щодо голови Ірпінської міської ради Олександра Маркушина, якого арештували на 60 діб з правом внесення 30 мільйонів гривень застави за виїзд за кордон, хоч він як батько-одинак має на це право.
А також згадали ситуацію з головою Нетішинської міської ради Олександра Супрунюка, якого відсторонюють від виконання обов’язків на 60 діб з домашнім арештом за купівлю муніципалітетом дронів для військових підрозділів.
“Системний тиск на місцеве самоврядування послаблює громади й Україну в цілому, а отже призводить до послаблення країни у війні з агресором, робить складнішим шлях до нашої Перемоги”, – йдеться у листі.
У своєму зверненні Асоціація закликала президента захистити права громадян на місцеве самоврядування, демократію та справедливість.
Чи відповідальні мери за мобілізаційні процеси
Торік Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” №3633-IX. Відтоді на органи місцевого самоврядування поклали обов’язки:
- забезпечувати організацію призову громадян на військову службу;
- викликати осіб призовного віку до ТЦК;
- забезпечувати на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
- забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини;
- забезпечувати на території своїх населених пунктів планування та проведення мобілізаційної підготовки, а також проведення заходів мобілізації та демобілізації.
Що кажуть юристи про дану ситуацію
“Питання про план мобілізації – це виключно суб’єктивне бачення представників Міністерства, бо на законодавчому рівні такого немає. Мобілізація триває, ТЦК працюють, військовозобов’язані з’являються до військкоматів. Тоді про який тоді зрив мобілізації йде мова”, – заявляє адвокат юридичної компанії “Riyako&Partners” Катерина Аніщенко у коментарі РБК-Україна.
За її словами, на законному рівні не встановлюється кількість виконання мобілізаційного плану. Це визначається негласними наказами.
“Тому, якщо мерів й будуть протягати до відповідальності, то вони це успішно оскаржать у судовому порядку. Ніде не вказана кількість мобілізаційного плану”, – додає адвокат.
Аніщенко також наголосила, то торішні зміни у законодавстві дійсно поклали певні зобов’язання як на роботодавців, так і на держслужбовців, зокрема організацію мобілізації, доставку військовозобов’язаного до ТЦК тощо.
“Тут може виникати питання щодо якісного виконання мобілізації, а щодо кількісного – то такого ніде нема. Мерів можуть притягнути до відповідальності за якісь там мобілізаційні вимоги, але ця постанова має бути вмотивована й обґрунтована. Мені буде цікаво дивитись на визнання цих постанов не правомірними, адже ТЦК працюють, роботодавці повідомляють працівників про повістки, то про які ми можемо говорити порушення?” – зазначає адвокат.