В умовах воєнного стану в Україні питання мобілізації працівників набуває критичного значення. Законодавство визначає чіткі правила проведення мобілізації, порядок бронювання співробітників критично важливих підприємств.
Військовий облік на підприємствах
Правила ведення військового обліку детально регламентуються постановою Кабінету Міністрів № 1487 від 2022 року. Роботодавці зобов’язані вести облік працівників, які підлягають мобілізації, тобто призовників, військовозобов’язаних і резервістів. На підприємствах необхідно створювати відповідні списки, перевіряти у працівників військово-облікові документи і регулярно оновлювати інформацію.
Для державних установ і критично важливих організацій цей обов’язок має особливе значення, адже такі підприємства тісно співпрацюють із територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).
“Працівники повинні відповідати критеріям, встановленим чинним законодавством, та підтверджувати свій статус документально” – зазначає юрист.
Бронювання працівників у критично важливих галузях
Особливо важливим механізмом під час мобілізації є бронювання працівників. Воно забезпечує можливість збереження кадрів на підприємствах, які виконують критично важливі функції для держави або суспільства.
Постанова Кабінету Міністрів № 76, ухвалена на початку 2023 року, визначила чіткий механізм такого бронювання. Зокрема, роботодавці можуть забронювати до 50% своїх військовозобов’язаних працівників, якщо вони працюють у галузях оборони, енергетики, медицини чи інших сферах, що впливають на життєзабезпечення країни.
Додатково, постанова № 650 від 2024 року уточнює процедуру бронювання, вимагаючи, щоб працівники мали підтверджені дані у військових реєстрах. Бронювання здійснюється за узгодженням із Міністерством оборони та іншими відповідними відомствами.
Гарантії для мобілізованих працівників
Питання захисту прав мобілізованих осіб регулюється Кодексом законів про працю України, зокрема статтею 119. Цей документ гарантує, що за працівниками, призваними на службу, зберігається їхнє робоче місце, посада та середній заробіток. Це означає, що мобілізація не може бути підставою для звільнення чи позбавлення працівника його трудових прав.
Винятком є лише ситуації, коли підприємство ліквідується, або працівник самостійно подає заяву про звільнення. Роботодавець також зобов’язаний увільнити працівника від виконання трудових обов’язків на період його служби.
Відповідальність роботодавців за порушення правил мобілізації
Роботодавці, які не виконують вимоги законодавства щодо мобілізації чи військового обліку, можуть стикнутися із серйозними санкціями. Штрафи передбачені за:
- Неналежне ведення військового обліку.
- Прийняття на роботу осіб без військово-облікових документів.
- Неповідомлення працівників про виклики до ТЦК.
Розмір штрафу може досягати кількох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є значною фінансовою втратою для підприємства.
Соціальна відповідальність бізнесу в умовах мобілізації
Хоча прямі компенсації для бізнесу за мобілізованих працівників законодавством поки не передбачені, важливим є механізм бронювання, який дозволяє зберегти ключовий кадровий потенціал. Наприклад, для підприємств, що забезпечують виробництво продовольства, бронювання стає критичним, адже втрата фахівців може негативно вплинути на їхню роботу.
Мобілізація працівників у воєнний час є складним і багатогранним процесом, який вимагає чіткого дотримання законодавства. Роботодавцям важливо бути обізнаними про свої обов’язки, а працівникам – про свої права. Система бронювання, гарантії збереження робочих місць і контроль з боку держави сприяють розподілу трудових ресурсів між економікою та обороною.