Мобілізація в Україні – чи можна не служити через релігійні переконання
Хто і коли може піти на альтернативну службу (фото ілюстративне: Getty Images)
В українському законодавстві передбачена можливість альтернативної, тобто невійськової служби на підставі релігійних переконань, але це не означає повне звільнення від мобілізації.
- Хто може не йти на фронт через релігійні переконання
- Як оформити альтернативну службу
- Які нюанси слід врахувати
Хто може не йти на фронт через релігійні переконання
Відповідно до Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу”, таке право мають лише представники релігійних організацій, віровчення яких не допускає носіння зброї. Перелік таких організацій затверджує Кабінет Міністрів України, і до нього входять:
- свідки Єгови;
- адвентисти сьомого дня;
- п’ятдесятники;
- християни віри євангельської – баптисти.
“Стаття 35 Конституції України гарантує право на заміну військової служби альтернативною, якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина. Така служба передбачає виконання обов’язків, які не пов’язані з використанням зброї, наприклад, робота в соціальних установах, лікарнях тощо“, – пояснює Франчук.
Як оформити альтернативну службу
Щоб скористатися правом на альтернативну службу, необхідно:
- подати заяву до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомату);
- надати документальне підтвердження своєї належності до відповідної релігійної громади;
- дочекатися рішення місцевої комісії з питань альтернативної служби, яка приймає остаточне рішення.
Які нюанси слід врахувати
“Рішення про заміну військової служби на альтернативну ухвалюється індивідуально, з урахуванням конкретних обставин. Ухилення від мобілізації без законних підстав може призвести до кримінальної відповідальності. Релігійні переконання не звільняють людину від обов’язку захищати державу”, – наголошує Франчук.
Останні рішення Верховного Суду України показують, що право на свободу совісті та релігії не є абсолютним і може бути обмежене в інтересах громадської безпеки.
“У справі № 344/12021/22 Касаційний кримінальний суд зазначив, що особа повинна надати докази своїх релігійних переконань. Якщо таких доказів немає, відмова від мобілізації вважається ухиленням. У цьому випадку обвинувачений не зміг довести належність до релігійної громади, тому його визнали винним”, – говорить юрист.
Інший випадок показав, що навіть за наявності релігійних переконань суд може визнати відмову від мобілізації неправомірною, якщо особа здатна виконувати невоєнні обов’язки в межах військової служби, наприклад, займатися ремонтом техніки чи перевезенням вантажів.
Таким чином, релігійні переконання не звільняють від мобілізації, а лише дають можливість проходження альтернативної служби. Відмова від мобілізації без обґрунтованих доказів може мати юридичні наслідки, аж до кримінальної відповідальності. Отже, громадянам, які хочуть скористатися правом на альтернативну службу, слід заздалегідь подбати про відповідні документи та бути готовими до ретельної перевірки з боку держави.