Мікропластик у воді Антарктики шукають українські полярники – що відомо про дослідження, фото
Українські полярники “шукали” мікропластик у прісних водах Антарктики (фото: facebook.com/AntarcticCenter)
Українські полярники розповіли, як “шукали” мікропластик у прісних водах Антарктики. Дослідження в межах ініціативи IceMicroplastic проводить Латвійський інститут гідроекології.
Чи є в Антарктиці мікропластик: що відомо про дослідження
Українські вчені розповіли, що серед багажу, з яким полярники повертаються з Антарктики в Україну, є “порожні сітки”.
“Але насправді це – унікальний матеріал для аналізу наявності мікропластику в прісних водах крижаного континенту”, – зауважили у НАНЦ.
Сітки, що “ловлять” мікропластик (фото: facebook.com/AntarcticCenter)
Відомо, що мікропластик – дуже дрібний пластик (менш як 5 мм), який є надзвичайно шкідливим для живих істот (потрапляючи в організм з їжею, він може забити травну систему).
Уточнюється, що за даними Програми моніторингу та оцінки Арктики (AMAP) мікропластик вже знайшли:
- в арктичному снігу;
- у морському льоду;
- у морській воді;
- в донних відкладах, відібраних з океану;
- на пляжах.
Мікропластик знаходять у багатьох локаціях (фото: facebook.com/AntarcticCenter)
Тепер Латвійський інститут гідроекології Latvijas Hidroekoloģijas institūts (в межах ініціативи IceMicroplastic) почав дослідження наявності мікропластику у прісних водах паралельно в Арктиці та Антарктиці.
Повідомляється, що в Антарктиці ця робота триває спільно з НАНЦ.
“Українська полярниця Марта Дзинда відібрала зразки на материку поблизу “Вернадського” для подальшого вивчення в Латвії”, – розповіли в науковому центрі.
Зразки, які відбирають в межах дослідження (фото: facebook.com/AntarcticCenter)
Вона “ловила” мікропластик спеціальною пасткою у вигляді сітки, яку встановлювала на льодовиковому струмку (такі сітки були розроблені в межах кампанії ЄС “Пластикові пірати”).
Одна зі встановлених сіток (фото: facebook.com/AntarcticCenter)
Зазначається, що пастку ставили на 6-24 години. Впродовж цього часу через неї проходив потік прісної води, після чого її знімали та пакували.
“Загалом було заплановано встановити 9 таких сіток. На жаль, одну з них забрав із собою прилив на початку досліджень, тож всі наступні встановлювали з урахуванням цього фактору”, – розповіли у НАНЦ.
Пакування сітки з відібраними зразками (фото: facebook.com/AntarcticCenter)
За словами Дзинди (яка працювала разом із сисадміном 29-ї УАЕ Олександром Мацібурою), така робота займала багато часу.
“Ми інколи проводили по 7-8 годин у човні, бо нашим пріоритетом є материкові струмки. А тут треба враховувати погоду й льодову. Материк важкодоступний”, – пояснила вона.
Полярники під час роботи (фото: facebook.com/AntarcticCenter)
У підсумку вдалось успішно поставити, зняти та запакувати вісім пасток. Тепер полярники везуть їх в Україну.
“Далі сітки надішлють в Латвію, де за участі українських науковців їхній вміст проаналізують у спеціалізованій лабораторії. Якщо вчені отримають негативний результат (відсутність частинок мікропластику), це буде гарна новина. Якщо ж мікропластик знайдуть, то далі важливо буде зрозуміти, як його частинки потрапили в льодовикову воду”, – підсумували у НАНЦ.
Публікація НАНЦ (скриншот: facebook.com/AntarcticCenter)