Масляна 2025 в Україні це сирний або масляний тиждень ПЦУ – коли святкувати, дата, традиції
Масляна – давнє східнослов’янське свято (фото: freepik.com)
Масляна (Масниця або Колодій) – це давнє східнослов’янське (зокрема й українське) свято. Воно символізує прощання із зимою та пробудження, прихід весни.
Зміст
- На які дати припадає Масляна-2025
- Основні традиції святкування Масляної
На які дати припадає Масляна-2025
З плином часу свято Масляної стало своєрідною підготовкою до найдовшого багатоденного Великого посту – особливого періоду, встановленого задля посиленого зосередження людини на духовному житті, боротьбі з гріхами та подоланні власних пристрастей.
Тобто Масляна відзначається впродовж тижня перед початком Великого посту (який розпочинається наступного понеділка після її завершення). Водночас період Великого посту залежить від дати Світлого Христового Воскресіння (Великодня).
Вирахувати дату Масляної можна, беручи за “початкову точку” день Великодня. Від нього потрібно відняти 56 днів (48 днів Великого посту та дні, коли святкують безпосередньо Масляну).
Згідно з церковним календарем, початок Масляної припадає на початок сирного або масляного тижня (третього “підготовчого” до посту тижня). У цей період вірянам ще можна вживати яйця та молочні продукти (молоко, сир, масло тощо).
Цього року Масляна розпочнеться у понеділок, 24 лютого.
Початок сирного тижня у 2025 році за церковним календарем (скриншот: pomisna.info/tserkva/kalendar)
Триватиме святковий період Масляної до неділі, 2 березня. Вже наступного дня – в понеділок, 3 березня – розпочнеться Великий піст.
Останній день Масляної та перший день Великого посту (скриншот: pomisna.info/tserkva/kalendar)
Основні традиції святкування Масляної
Масляна є часом для святкових гулянь, ігор, змагань, ярмарків, карнавалів (серед яких найвідомішим є Венеційський), застіль і зустрічей з близькими. У цей період наші пращури якомога веселіше прощались із зимою та зустрічали новий, весняний сезон тепла й землеробства.
Люди вірили, що чим веселіше відсвяткуєш Масляну, тим багатшим і насиченішим буде весь наступний рік.
Сучасні етнологи та фольклористи припускають, що основною обрядовою їжею українців під час Масляної були передусім вареники з сиром, а також налисники – млинці з начинкою. Традиційно на Масляну варили також капусняк чи борщ із рибою.
У давнину існував цікавий обряд народження, хрещення та поховання Марени (опудала – уособлення недоброї зими), спалення якої наприкінці тижня символізувало новий початок. Згодом традиційне опудало (як і саме свято) почали називати Масляна (Масниця) або Колодій.
Вважається, що остання назва (як опудала, так і свята в цілому) могла піти від ще одного давнього обряду – чіпляння спеціальної колодки до ноги парубків на знак “покарання” за те, що вони досі не одружені та не продовжують свій рід. Щоб звільнитись, юнаки мали заплатити “відкуп”, який зазвичай охоплював частування.
Насамкінець варто зазначити, що власні традиції існують для кожного дня тижня Масляної:
- у понеділок – “зустріч” – займаються підготовкою продуктів для подальших святкових застіль, печуть млинці з різними начинками, виготовляють опудало Масляної;
- у вівторок – “заграваш” – розпочинаються масові гуляння, катаються на санчатах з гірок (якщо є сніг), на каруселях, влаштовують театральні вистави, організовують конкурси та змагання, формують пари (ходять на оглядини й обирають майбутнього партнера);
- у середу – “ласун” – ходять на млинці до тещі, ласують пирогами й іншими частуваннями, спілкуються з родичами, висловлюють їм свою повагу та вдячність;
- у четвер – “розгуляй” – відмовляються від роботи, проводять конкурси, змагання, співають пісень, танцюють, водять хороводи, влаштовують гучні бенкети великими компаніями за спільним столом (навіть з гуляннями до самого ранку);
- у п’ятницю – “тещині вечірки” – приймають в гості тещу (з візитом у відповідь) та навіть її подруг (причому зять повинен годувати гостей млинцями власного приготування);
- у суботу – “золовкині посиденьки” – невістка запрошує в гості своїх свекруху та свекра (родичі чоловіка приходять в гості до сина), частує рідних млинцями та іншими стравами;
- у неділю – “прощена” – просять вибачення, прощають, проводять день із добрими думками та в гарному настрої, каються у гріхах (щоб увійти у Великий піст із чистою душею та совістю), ввечері – збираються на головній площі, гуляють та спалюють опудало Масляної (проводжаючи зиму).