Марцинків у інтерв’ю для РБК-Україна обговорив питання, пов’язані з мігрантами, ЛГБТ-спільнотою та мовними патрулями.

Нещодавно в Україні розгорнулася активна дискусія щодо доцільності залучення іноземних мігрантів на роботу. Серед тих, хто висловився категорично проти, – мер Івано-Франківська Руслан Марцинкив.

В інтерв’ю для РБК-Україна Марцинкив детальніше розповів про своє бачення ситуації, а також про підготовку міста до майбутньої зими, переселенців, “мовні патрулі” та інші світоглядні питання.

Основне:

• Мігранти не на часі: Марцинкив виступає проти іноземної робочої сили, але закликає не розгойдувати цю тему, щоб не піддаватися російській пропаганді.
• Критика ЛГБТ та чайлдфрі через депопуляцію: Мер вважає ці ідеології шкідливими для виживання нації під час війни. Він переконаний, що держава повинна зосередитися на стимулюванні народжуваності.
• “Мовні патрулі”: Резонансна громадська ініціатива вже припинила свою діяльність, виконуючи свою задачу. Наразі влада розвиває мовні курси, а рівень української мови в публічному просторі міста мер оцінює в 90%.
• Конструктив з ОП та сценарій війни: Комунікація з Банковою покращилася після призначення Кирила Буданова головою Офісу президента. Прогнозуючи завершення війни, Марцинкив назвав цілком ймовірним сценарієм зупинку бойових дій на лінії зіткнення.

Якщо не враховувати кілька найбільших міст, то голова Івано-Франківська Руслан Марцинкив, напевно, є одним з найвідоміших українських мерів.

Його коментарі з приводу деяких суперечливих тем, зокрема щодо прав ЛГБТ-спільноти або мігрантів, завжди викликають чимало шуму в ЗМІ та соціальних мережах – “свободівець” Марцинкив дотримується жорстких консервативно-християнських поглядів.

Проте, очевидно, жителі Івано-Франківська цілком підтримують ці позиції – у 2020 році вони переобрали Марцинкива мером з результатом майже 85% голосів (хоча, звісно, до цього результату додалися й багато інших факторів).

Нещодавно заяви мера Івано-Франківська знову обговорювалися на всеукраїнському рівні. Марцинкив різко виступив проти залучення мігрантів (в конкретному контексті – з Індії) для компенсації нестачі робочої сили в Україні. Але пізніше, коли в місті організували антимігрантський протест, він виступив проти цієї ініціативи, помітивши в ній російський слід.

Читайте також: Хто “розкручує” тему мігрантів в Україні? Названо головне джерело фейків

РБК-Україна обговорило з Марцинкивим цю історію та інші його резонансні заяви. Але інтерв’ю з мером Івано-Франківська – перше з циклу розмов з мерами та керівниками ОВА – РБК-Україна розпочало з фундаментального для будь-якого місцевого керівника в Україні питання: як підготуватися до наступної зими.

– Як Івано-Франківськ готується до майбутньої зими? Чи вкладалися ви в когенерацію, наприклад? Можливо, були отримані якісь уроки з попередніх зим?

– Для Франківська ця зима була більш-менш нормальною, у нас не було таких проблем, як у Києві, як у інших містах.

Навпаки, ми надавали бригади, які допомагали Києву пережити цю зиму. Але для Франківська важливим є перехід від централізованого опалення на індивідуальне, на невеликі котельні. Тому ми реалізуємо цей проект вже кілька років поспіль.

Фото: Руслан Марцинкив – про дискусію щодо мігрантів в Україні (інфографіка: РБК-Україна)

Вже відключили понад 400 будинків. Зараз будуємо невеликі котельні, дякуємо уряду, який також надав італійські котли для будівництва трьох більших котелень. Тобто ми відходимо від великих котелень до малих, де є можливість – переходимо на індивідуальне опалення.

Крім того, у нас когенераційні установки встановлені на ряді підприємств, зокрема, на наших теплогенеруючих підстанціях, де є така можливість. Тому ми в кількох районах забезпечуємо себе електрикою від когенерації.

Працюємо з міжнародними партнерами, завдяки яким нам вдалося отримати багато генераторів та інших приладів.

Для нас дуже важливе водопостачання. Враховуючи те, що можуть бути удари по водопостачанню, по каналізаційним потужностям і насосним станціям, ми також відпрацьовуємо цю загрозу. Але сподіваємося, що спільними зусиллями ми добре підготуємося до зими і запустимо опалювальний сезон.

Особливість Франківська в тому, що вода у нас йде самопливом. Тобто вона фактично з гірських рік спускається вниз. Тому нам трохи легше. Навіть якби тиждень не було світла, то до третього поверху вода буде.

Але ми також зробили альтернативні джерела. В кожному мікрорайоні у нас є колонки, хоча б з технічною водою.

Ми відновили, де була можливість – нові зробили. Скажу так: я б на тверду “четвірку” оцінив підготовку. Ще потрібно багато зробити, і ми готуємося.

– Як ви в місті вирішуєте дилему між допомогою Силам оборони та благоустроєм? Грубо кажучи, між дронами і тротуарами, чи лавочками, чи дорогами.

– Так, люди хочуть, і люди вважають, що бюджет безмежний, і ти повинен і те робити, і те. Насправді, десь близько 15% бюджету ми виділяємо на потреби Збройних сил України.

Що стосується благоустрою – робимо найнеобхідніші речі. Наприклад, це питання доступності, це завершення будівництва мосту на Пасічну (мікрорайон Івано-Франківська, – ред.), це скверики, кілька сквериків зараз у роботі, але ми намагаємося залучати кошти ще й від Європейського Союзу.

Тобто у нас дуже багато таких речей реалізується за міжнародні гранти.

Міжнародні партнери не дадуть кошти на Збройні сили України за цими програмами, але вони надають кошти на медицину, на реабілітацію, на інші речі. Тому намагаємося цей баланс утримувати. Але ви праві, сьогодні люди дуже так розділилися.

Одні вимагають дороги, тротуари, сквери, а інші вимагають на оборону. На жаль, відчувається це розділення людей.

– Скільки на даний момент у місті переселенців? І який це відсоток від кількості городян, яка була до великої війни?

– 42 тисячі зараз є внутрішньо переміщених осіб. Це досить велика кількість. Це офіційно зареєстровані. За моєю оцінкою – 50 тисяч. Не всі чоловіки реєструються з відомих причин. Кожен шостий сьогодні у Франківську – це внутрішньо переміщена особа.

– Місто “переварило” такий великий наплив людей? Вони влаштувалися в систему міського життя, міської економіки?

– Я б не сказав, що “переварило”, але процес інтеграції триває, у нас є програма інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Проходять курси української мови, люди спілкуються, діти ходять у дитячі садки, у школи. У нас немає шкіл виключно для ВПЛ.

Все відбувається природно. Бувають якісь моменти, але мені здається, що сьогодні Франківськ з цим завданням справляється. Ми пізнаємо одне одного, десь переймаємо якісь позитивні речі один від одного.

– Наскільки масштабна релокація бізнесу в Івано-Франківськ, і чи має це позитивний вплив на економіку міста? Маю на увазі, що в місті більше грошей, більше людей з грошима, більше бізнесів, більше податків.

– Я б так не сказав. У нас 79 релоцованих бізнесів. Сказати, щоб вони зіграли ключову роль… Це добре, це якесь доповнення до економіки. Але левову частку економіки тягне місцевий бізнес, який переорієнтувався на оборонну промисловість, на машинобудування, на легку промисловість. А це так добре додає.

Але зараз дуже складно говорити, тому що дуже багато внутрішньо переміщених осіб купують житло, стають жителями, працюють, створюють нові підприємства.

Загальна кількість людей не можна сказати, що збільшилася, але й не зменшилася. Хтось поїхав, хтось приїхав. Тому це позитивно для економіки міста Івано-Франківська.

– Чи дозволяє такий великий приток людей у місто вирішувати кадрові проблеми в структурі міського господарства? Тому що, наприклад, у Києві це дуже гостра проблема.

– На відміну від прифронтових міст, де є 100% бронювання, наприклад, якщо ми беремо Харків – там 100% бронювання, то, на жаль, у тилових містах ми можемо говорити плюс-мінус про 50% бронювання. І справді, це проблема: водії автобусів, водії тролейбусів. Не всюди можемо залучати жінок, хоча ми намагаємося їх зараз залучати максимально.

Але це проблема. Сказати, що повністю замінили внутрішньо переміщеними особами, я не можу. ВПЛ працюють у нас в кожному комунальному підприємстві, але я не можу сказати, що це панацея від усіх бід.

– Ми з вами перейшли до кадрових питань, і, звісно, я не можу не підняти тему залучення мігрантів з-за кордону.

Було дуже гучне ваше заявлення, що ви, як міський голова, виступаєте проти залучення людей, наприклад, з окремих азійських країн. Але пізніше, коли почалися протести в різних містах України, ви також публічно сказали, що бачите в цьому “російський слід”.

Як так сталося? Є популярна думка, що ви були одним з тих, хто якраз допоміг цій історії набути такого тренду в медіа, а особливо в соціальних мережах.

– Насправді так історично склалося, що один з ЖЕКів оголосив про те, що він розглядає можливість взяти на роботу трудових мігрантів. Хоча цих трудових мігрантів з Індії – 36 у всій області.

– Тобто на всю Івано-Франківську область – 36 осіб. Просто щоб зафіксувати.

– Я хочу ще раз підкреслити: я категорично проти трудової міграції. Все-таки треба шукати шляхи, як забезпечити ті чи інші галузі економіки своїми жителями, через перепрофілювання, переобучення, залучення жінок і так далі.

Але в цій ситуації я побачив, що в принципі це використовує російська пропаганда, і тому я про це повинен був сказати. Я просив навіть деяких активістів у Франківську не проводити акції протесту, щоб не піддаватися московській пропаганді.

<p data-path