Конституція Пилипа Орлика, підписана у 1710 році, була документом, який випередив свою епоху і заклав основи державності, що досі залишаються актуальними.
Відмова від московської церкви
Одним з головних новаторських кроків Конституції стала перша стаття – про вихід з-під Московського патріархату і повернення до Константинопольської церкви. Як зауважив Алфьоров, козаки тоді вже розуміли, що “чужа церква – це неправильно”. І лише через понад 300 років ця ідея стала реальністю.
Соціальний захист
Конституція також передбачала чіткі норми соціального захисту: поранені козаки та літні люди мали право доживати віку у державному шпиталі в Трахтемирові, а вдови та діти полеглих – отримували підтримку.
Антикорупційні механізми
Окрема увага – боротьбі з корупцією. У документі чітко зазначалося: гетьман не може приймати подарунки, бо має власне джерело доходу – земельний наділ. Також йому заборонялося втручатися в державну скарбницю. Полковникам теж забороняли подарунки. Це був своєрідний кодекс доброчесності.
“Гетьманське серце не прильщали подарунками” – ця цитата з Конституції, за словами історика, чітко демонструє підхід до влади як до служіння, а не збагачення.
Поділ влади – як у сучасних демократіях
Ще одна прогресивна ідея – поділ влади на виконавчу, законодавчу та судову. Судову владу було винесено окремо від гетьманської. Це випередило навіть тогочасні європейські документи.
Актуальна досі: норма про повернення полонених
Серед положень, які, за словами Алфьорова, доречні й у сучасній Україні, – стаття про необхідність повернення всіх полонених з Москви. Тоді це стосувалося Шведської війни, а сьогодні – війни з Росією.
“Це була конституційна норма. Актуально і сьогодні – скільки у цих тварєй зараз наших українських полонених”, – наголошує історик.
Конституція Орлика демонструє, що українська політико-правова думка вже в XVIII столітті формулювала ідеї, які стали наріжними каменями сучасної демократії.