Конституція Пилипа Орлика, створена 1710 року, стала не просто символом української державності, а реальним політико-правовим актом, який на роки випередив свій час.
Після поразки Івана Мазепи та Карла XII під Полтавою козацьке військо з шведами відступило до Бендер – на територію Османської імперії. Саме там, у вигнанні, виникла потреба в новій суспільній угоді між гетьманом, старшиною, запорожцями та міщанами.
За словами історика, документ, відомий як Конституція Пилипа Орлика або Бендерська конституція, був задуманий Іваном Мазепою, а підписаний уже Пилипом Орликом після смерті гетьмана. Згодом акт затвердив король Швеції Карл XII.
Конституція містила преамбулу з описом української історії та церковної належності до Константинопольського патріархату. У документі вперше для того часу було закладено принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову.
Алфьоров наголошує, що цей правовий акт був не теоретичним, а дієвим. У 1711 році Орлик намагався реалізувати конституційні положення на Правобережжі України. На його думку, документ має всі підстави вважатися першою конституцією у світі – задовго до американської чи польської.