Традиційно переведення годинників для переходу на так званий зимовий або ж літній час запроваджувалось у деяких країнах для того, щоб більш раціонально використовувати денне світло (довше працювати засвітло) й менше використовувати штучне освітлення (економити електроенергію).
Чи дозволяє переведення годинників в Україні економити
Вперше ідею більш раціонально використовувати світловий день запропонував у XVIII столітті Бенджамін Франклін (тоді йшлося про економію свічок у холодну пору року).
Згодом її розвинув британець Вільям Віллет (на тлі можливості економити електроенергію). Саме у Великій Британії перевели годинники вперше – у 1908 році.
В Україні перехід на літній час здійснили вперше у 1916 році (на територіях, що входили до складу Австро-Угорщини). А на підконтрольних Російській імперії землях – у 1917 році.
Водночас Кушнірук вважає: “перехід на зимовий та літній час, який свого часу запроваджувався для економії електроенергії, нині втратив будь-яку практичну користь”.
Він додав, що “той вплив, який мав перехід на зимовий та літній час у попередні роки, уже давно зник” (сьогодні, згідно з підрахунками, економія від переведення годинників становить не більше 2%).
“Структура економіки, життєдіяльності людей і споживання електроенергії суттєво змінилася. У людей з’явилося багато приладів, які споживають електроенергію навіть тоді, коли їх немає вдома”, – пояснив експерт.
Раніше, за його словами, (в часи, коли більшість населення вставала та лягала спати приблизно одночасно) перехід мав економічний сенс – дозволяв зменшити навантаження на енергосистему у години пік.
“Зараз люди вже давно не живуть у тому режимі, в якому жили 70 чи 80 років тому. Тому з цієї точки зору від переходу на зимовий час потрібно відмовлятися”, – наголосив фахівець.
При цьому питання про те, який саме час залишати в Україні – зимовий чи літній – економіст вважає другорядним.
На його думку, цей аспект можна врегулювати “гнучко” – змістивши початок робочого дня залежно від регіону.
Кушнірук нагадав, що “Україна має доволі велику територію і знаходиться між двома часовими поясами”.
“Для сходу вигідніше одне зсування, для заходу – інше. Але насправді все вирішується просто: у деяких місцях робочий день може починатися о восьмій, в інших – о дев’ятій”, – вважає експерт.
Так, за його словами, “можна уникнути проблем і для держустанов, і для бізнесу”.
Насамкінець Кушнірук зауважив, що бізнес узагалі живе за власним графіком і не залежить від державних рішень про переведення годинників.