Перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну Московський патріархат активно перетворював Києво-Печерську лавру на центр “русского міра”. Про це свідчать як архітектурні зміни, так і фрески в головному храмі святині – Успенському соборі.
Чому це важливо
МП не просто зберігав контроль над Лаврою – він намагався зробити її ідеологічною базою для російської окупації. Одним із ключових прикладів є Андріївський приділ собору, де без погодження з державою перед самим вторгненням було створено розписи у класичному імперському стилі – замість автентичного козацького бароко.
Частина фрески у Лаврі (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Імперія на фресках
За словами Максима Остапенка, стиль розписів Андріївського приділу – це “русско-візантійський” напрям XIX століття, характерний для таких міст як Можайськ і Рязань. Це стиль, що підсилює “великорусскую імперскую ідею”.
На фресках зображені святі, яких найбільше вшановує РПЦ – зокрема, Серафим Саровський, офіційний “покровитель ядерної зброї РФ”.
Серафим Саровський на фресці у Лаврі (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Але не тільки він. На розписах присутні й сам патріарх Кіріл, і митрополит Павло (Лебідь), колишній намісник Лаври, відомий як Паша “Мерседес”. Це не лише ідеологічне просування “руского міра”, а й спроба персоніфікованого закріплення влади.
Паша “Мерседес” на фресці у Лаврі (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
За задумом, після захоплення Києва в 2022 році саме тут мав служити патріарх Кіріл, “в назидание всем мазепинцам”, каже Остапенко. Були й серйозні спроби зробити Лавру постійною резиденцією очільника РПЦ – цю ідею лобіювали на державному рівні ще у 2010-х.
Митрополити “УПЦ МП” Онуфрій та Павло і покійний Володимир (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Історичне підгрунтя
До 1686 року Лавра була у прямому підпорядкуванні Константинополю. Лише згодом її включили у структуру московського патріархату. І саме з того часу російська церква почала активно використовувати святиню для просування імперської ідеології.
“Росія воює не тільки за території, вона воює за символи”, – підкреслює Остапенко.