До 2023 року Києво-Печерська лавра була під впливом Московського патріархату. Служби – російською, а серед паломників – прихильники “русского мира”. Але з початком змін у святині змінилися й віряни.
Як змінились віряни у Лаврі після “вигнання” МП
Ще нещодавно тут панували зовсім інші обличчя. Темний одяг, напружені погляди, атмосфера, що буквально тиснула. Так згадує минуле Києво-Печерської лаври Максим Остапенко.
“Багато людей, які приходили на служби під егідою Московського патріархату, особливо до 2014 року, були просякнуті злобною російською пропагандою, була велика кількість туристів з Білорусі, Росії. Ці люди відверто знущалися з усього українського, і це була частина офіційної російської пропаганди ще з середини 2000-х”, – говорить очільник Заповідника.
Зараз категорія вірян у Лаврі змінилась, особливо контрасти відчутні на великі свята, коли у храм проходять люди у вишиванках.
“Величезна кількість людей приходять з дітьми, в національному одязі, з позитивною енергією. Лунають українська мова і спів. Звісно, є і російська. Але люди між собою спілкуються вільно. Це відчуття свободи та одночасно дотичності до духовного не через примус, а через усвідомлення того, що ти продовжуєш українську духовну традицію”, – говорить експерт.
За його словами, кількість вірян у Лаврі збільшується з кожним місяцем. В людей зростає цікавість до української святині.
“Люди починають повертатися саме сюди за українськими наративами, українською історією, українською духовністю”, – каже Остапенко.
300 років церковної окупації
Києво-Печерська лавра 300 років була під порядкуванням Московського патріархату. Її повернули українській церкві лише на початку 2023 року. Тоді ж на Різдво вперше богослужіння в Успенському соборі відбулося українською мовою.
“Ми маємо пам’ятати, що духовна окупація Лаври була здійснена не тільки Московським патріархатом. Фактично цей процес був запущений за наказом Петра І, після Мазепи. І з кожним роком ця окупація посилювалася, запроваджувалися нові наративи і поступово Лавру перетворювали на рупор імперського впливу”, – додає Остапенко.