Картини Малевича в Бухаресті — знайдені під матрацом полотна оцінили у $160 млн — новини культури
Три картини знайшли у пенсіонерки в Ізраїлі, але мистецький світ ставиться до них скептично.
У Національному музеї сучасного мистецтва Румунії в Бухаресті представили три невідомі досі картини, які приписують українському авангардисту Казимиру Малевичу. Якщо їхня автентичність буде доведена, вартість робіт може перевищити 160 мільйонів доларів. Водночас музей уже заявив, що не підтверджує авторство й розглядає експозицію лише як “кураторський експеримент”, повідомляє BBC.
За словами ізраїльського бізнесмена з Бухареста Яніва Коена, роботи належали його родині. Під час переїзду у 2023 році під матрацом бабусі його дружини, пенсіонерки Єви Левандо, виявили полотна. Левандо успадкувала їх від батька – бухгалтера з Одеси, який нібито придбав одну картину та отримав дві інші як оплату за свої послуги. У 1990 році вона емігрувала до Ізраїлю, забравши роботи із собою.
Картини – “Супрематична композиція із зеленим та чорним прямокутником” (1918), “Кубофутуристична композиція” (1912-13) та “Супрематична композиція з Червоною площею та зеленим трикутником” (1915-16) – виставлені в Бухаресті до кінця серпня. Виставку фінансово підтримала стоматологічна клініка Коена.
Однак фахівці з мистецтва вагаються. Українсько-американський історик Костянтин Акінша наголосив, що жодна з цих робіт не була показана, задокументована чи сфотографована за життя Малевича. Він нагадав, що в особистих записах художника немає згадок про приватні продажі після 1917 року. Коен своєю чергою підкреслив, що відсутність документів можна пояснити репресіями модерністського мистецтва сталінською епохою.
Щоб підтвердити свою позицію, Коен надав експертні висновки київського мистецтвознавця Дмитра Горбачова, який оцінив полотна як “першокласні зразки” стилю Малевича. Однак саме його попередні підтвердження автентичності викликали сумніви у міжнародних інституцій: одна з картин, яку Горбачов визнавав оригіналом, згодом була вилучена з віденського музею Альбертіна через підозри у фальсифікації. Sotheby’s та Christie’s, аукціонні будинки, з якими Горбачов нібито співпрацював, офіційно спростували цей зв’язок.
Технічні експертизи паризької та німецької лабораторій підтвердили, що пігменти на картинах відповідають часу життя Малевича, але цього недостатньо для доведення авторства. При цьому раніше звіти з цих двох лабораторій супроводжували дві картини, які виявилися підробками. Обидві установи наголосили на тому, що їхні звіти не є сертифікатами автентичності.
Дмитро Горбачов визнає роботи автентичними та оцінив їхню вартість у 160-190 мільйона доларів, у той час, як Коен запевняє, що він не має наміру їх продавати. Але BBC виявила електронні листи, де картини пропонували як заставу для кредиту. Сам бізнесмен це заперечує й наполягає, що фінансово забезпечений завдяки криптовалютним інвестиціям.
На тлі критики музей у Бухаресті заявив, що не має компетенції для встановлення авторства та покладається лише на документи, надані власником. Також наголошує на тому, що присутність цих картин на виставці “не слід тлумачити як інституційне підтвердження їхнього авторства чи автентичності”.
За словами Костянтина Акінші, випадки сумнівних робіт Малевича є лише “верхівкою айсберга”: “Тисячі фальсифікацій модерністського мистецтва досі циркулюють на ринку”. Консультант Sotheby’s Рето Барметтлер додав, що справжні шедеври авангарду завжди мають чітку історію походження та виставковий бекграунд, чого бракує нинішнім експонатам.
До Державного реєстру національного культурного надбання нещодавно внесли 11 унікальних музейних предметів, серед яких робота Казимира Малевича “Супрематизм-65”. Вона є ключовим зразком його новаторського стилю, започаткованого в 1915 році.