Сечокам’яна хвороба – поширена урологічна патологія, що вражає 1-3% населення. Її розвиток залежить від багатьох чинників.
Варто зауважити, що поширеність сечокам’яної хвороби (СКХ) залежить від багатьох чинників:
- клімату регіону,
- якості питної води,
- особливостей раціону харчування.
Городяни більш схильні до СКХ, ніж жителі сіл, що зумовлено екологічною ситуацією. Якщо пацієнту діагностовано сечокам’яну хворобу, схема лікування залежить від наявної стадії захворювання. Однак слід пам’ятати, що патологія може бути хронічною або рецидивувати. Перебіг хвороби в кожному випадку – індивідуальний.
Причини хвороби
Уролітіаз з’являється найчастіше за постійного вживання води, багатої на мінерали, особливо на солі кальцію, та їжі, перенасиченої протеїном. Також у зоні ризику ті, хто полюбляє кисле або пряні страви. Медики змогли виділити такі каталізатори утворення каменів:
- малорухливий спосіб життя,
- нестача вітамінів групи В і ретинолу,
- порушення обміну речовин,
- регулярне вживання алкоголю,
- особливості будови сечостатевої системи,
- хронічні захворювання органів сечостатевої системи,
- зловживання деякими видами лікарських засобів.
Досить часто появі уролітіазу сприяють патології та проблеми ШКТ.
Симптоми та лікування
Лікування сечокам’яної хвороби найчастіше починається не на першій стадії, що зумовлено безсимптомним її перебігом. Ба більше, у деяких пацієнтів її діагностують випадково.
Серед характерних симптомів виділяють:
- біль і дискомфорт у ділянці нирок,
- прискорене сечовипускання, під час якого відчувається дискомфорт,
- кров у сечі,
- нудоту, температуру, нездужання,
- появу незвичайного запаху сечі.
При нападі ниркової коліки важливо швидко зняти біль та спазм. Зазвичай застосовують знеболювальні та спазмолітики, які можуть вводитися внутрішньовенно або внутрішньом’язово.
У складних випадках використовують сильніші препарати, зокрема опіоїди. Лікування підбирається індивідуально, враховуючи стан пацієнта.