Живі смолоскипи – у Києві відкрили виставку про радикальні форми протесту – фото

© Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA

20 жовтня на Контрактовій площі у Києві відкрили вуличну експозицію «Живі смолоскипи: радикальні форми політичного протесту», присвячену людям, які обрали самоспалення як спосіб спротиву комуністичним режимам. Проєкт охоплює події 1966–1989 років у країнах радянського східного блоку. Виставку зафіксував фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.

Експозиція розповідає про відомі випадки самоспалень, що стали актами протесту проти політичного тиску та відсутності свободи. Як зазначають організатори, у радянський період ці історії приховувалися, а їхніх учасників і родини переслідували та намагалися дискредитувати.

Василь Артюшенко, ZN.UA Василь Артюшенко, ZN.UA

За словами голови Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова, постаті, які свідомо віддали життя заради свободи інших, залишають важливий моральний орієнтир:

«Ці люди стали для нас дороговказами, що в цьому світі є більш цінна історія ніж власне життя – це люди, які нас оточують, це майбутнє дітей, це майбутнє правнуків наших правнуків».

Олександр АлфьоровВасиль Артюшенко, ZN.UA

Автор виставки та однойменної книги «Живі смолоскипи: радикальна форма політичного протесту», історик і директор Музею пам’яті ХХ століття в Празі Петр Блажек, представив на відкритті низку історій, зокрема про студентa Яна Палаха, який у 1969 році здійснив самоспалення на знак протесту проти окупації Чехословаччини. Блажек наголосив, що лише після розпаду радянської системи стало можливим повернення цих історій у публічний простір. Дослідники отримали доступ до архівів та свідчень родин, які довгі роки не могли відкрито говорити через загрозу репресій.

Петр БлажекВасиль Артюшенко, ZN.UA

Захід розпочали хвилиною мовчання на вшанування пам’яті всіх, хто загинув у боротьбі за свободу, а також згадали жертв сучасної російської агресії. Під час виступу Алфьоров подякував чеському народові за підтримку України у війні та наголосив на спільних цінностях обох держав.

Василь Артюшенко, ZN.UA Василь Артюшенко, ZN.UA

До участі у відкритті долучилися директор Інституту дослідження тоталітарних режимів у Празі Ладіслав Кудрна, перекладач української версії книжки Радомир Мокрик та інші представники академічного середовища. Мокрик відзначив важливість вивчення досвіду Чехії у збереженні пам’яті про події, що стали символами боротьби за людську гідність, і закликав адаптувати цей підхід в Україні.

Організаторами виставки виступили Український інститут національної пам’яті, Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чеська Республіка) та видавництво «Дух і літера». Модератором події був кандидат історичних наук, співробітник УІНП Віталій Бака.