Для значної кількості жінок – ВПО, які почали вести бізнес на новому місці проживання, підприємницька діяльність стала вимушеною мірою, оскільки вони не змогли знайти роботу у якості найманих працівниць. Зокрема, вони зареєструвалися як ФОП і почали надавати такі самі послуги, якими вони раніше займалися у наймі.
За її словами, тільки близько чверті опитаних жінок-підприємиць зазначили, що їхній бізнес релокований, а більшість з них започаткували власну справу вже після переїзду. Значна частина жінок-ВПО, які мали досвід підприємницької діяльності на попередньому місці проживання, зазначали про неможливість релокації бізнесу внаслідок швидкої окупації їх громад або через активні бойові дії. При цьому, частина жінок створювали заново на теперішньому місці проживання бізнес, подібний до того, який вони втратили.
“Як свідчать результати вказаного досліждення, абсолютна більшість жінок-підприємиць зайняті у сферах, які не потребують значних капіталовкладень – торгівлі, консультаційних, освітніх, інтелектуальних послугах, а також у сфері краси та здоров’я. Також жінки створюють бізнес по ремонту/пошиттю одягу, виготовлення десертів та організацію свят”, – розповіла Шуляк.
Вона наголосила, що як свідчать результати дослідження, вибір напряму підприємницької діяльності досить часто обумовлений попереднім досвідом. Тобто, жінки обирають ті сфери, у яких працювали раніше або як підприємиці або як наймані працівниці. Також важливим критерієм є порівняно незначний обсяг необхідних капіталовкладень для започаткування бізнесу, оскільки ВПО здебільшого не мають власних ресурсів і покладаються виключно на грантову підтримку.
Водночас значна частина грантових програм орієнтовані саме на підтримку розвитку виробництва, що істотно обмежує можливості/бажання жінок ними скористатися. Тому відкрити виробництво допоки наважились не більше 4% опитаних жінок.
Основні проблеми, про які найчастіше зазначали жінки-підприємиці з числа ВПО, характерні для всіх підприємців-початківців у сучасній Україні. Зокрема йдеться про брак коштів для розвитку бізнесу, страхи та невпевненість через війну, високі податки і платежі до бюджету тощо.
Більш складними є випадки, коли втративши свій бізнес на окупованих територіях, підприємиці залишились з боргами перед банками, адже не встигли повернути кредити. Це – вагома перешкода для представниць бізнесу для його подальшого ведення після переїзду до нових громад.
Важливо, що понад три чверті опитаних жінок-ВПО намагалися спершу знайти роботу на новому місці проживання. Зокрема намагалися знайти роботу в приймаючій громаді як жінки, які на момент опитування працювали за наймом – 83%, так і жінки-підприємиці – 65%, та ті, хто на момент опитування не мали оплачуваної зайнятості – 74%.
“Тобто підприємницька активність жінок – ВПО досить часто є вимушеною відповіддю на неможливість знайти задовільну роботу. Зокрема, в ході опитування жінки досить часто розповідали, що вони зареєструвалися як ФОП і почали надавати такі самі послуги, які вони раніше надавали у якості найманих працівниць”, – повідомила Шуляк.
Нардепка зазначила, що держава має зосередились на створенні умов для підтримки підприємницьких ініціатив саме для цієї категорії ВПО. Так, після початку великої війни виникла значна потреба у заходах підтримки для дуже різних категорії громадян, які до війни не стикалися з запуском бізнесів, оскільки не мали у цьому потреби, тобто, не задумувались про нього.
Один з прикладів цього – ветеранське підприємництво, законопроєкт щодо якого нещодавно Верховна Рада ухвалила у першому читанні – №10258. Він має на меті створити сприятливі умови для підтримки підприємницьких ініціатив ветеранів. Законопроєкт здатен суттєво допомогти ветеранам адаптуватися, сприяти їхній професійній самореалізації та створити нові робочі місця, зміцнюючи економічний фундамент країни.
“Є сенс подумати у цього напрямку саме для створення сприятливих умов для жінок – підприємиць, оскільки запит на це наразі просто колосальний”, – вважає Шуляк.
Вона також нагадала, що у законопроєкті про основні засади відновлення, який наразі готується до реєстрації у Парламенті, передбачених цілий спектр податкових пільг і преференцій для бізнесу, який працюватиме на територіях деокупованих громад.
Зокрема, ними можуть і повинні скористатися жінки – підприємиці. Йдеться, зокрема, про податкові пільги, низькі відсоткові ставки на кредити, фінансові стимули (додаткові субвенції, гранти або ж пільгове фінансування комунального та приватного сектору) або інші форми фінансової підтримки для підприємців і підприємиць, які вирішують розпочати або розширити бізнес на цих територіях.