Ігор Гриник з НААН в інтерв’ю РБК-Україна про врожай 2025
Чого очікувати від врожаю-2025 (фото: Getty Images)
Яким буде урожай зерна у 2025 році, чи залишаться українці без картоплі та овочів для "борщового набору", і що станеться з цінами на кукурудзу та олійні культури – в інтерв’ю РБК-Україна.
Головне:
- Під палючим сонцем і без дощів. Чи виживе врожай 2025 після кліматичного стресу?
- Кукурудзу нищить спека, а соняшник – хвороби. Що буде з врожаєм?
- Жнива у розпалі: чи збере Україна достатньо зерна?
- Картопля і “борщевий набір”: чи залишаться українці без улюблених овочів?
- Врожаю менше, клопоту – більше: як агросектор адаптується до викликів війни?
Аномально тепла зима, пізні весняні заморозки та брак вологи поставили під загрозу потенційний врожай багатьох культур. Виснажені землі, які дедалі менше отримують добрив, уже не здатні показувати колишні показники продуктивності. А через нестачу засобів захисту рослини стали ще вразливіші до хвороб і шкідників.
“В Україні середня температура весною була на 1-3 градуси нижчою за норму, що добре для озимих, але знижувало розвиток теплолюбних культур – сої, кукурудзи, соняшнику. Літня погода створила виклики для ярих і олійних, особливо в регіонах із дефіцитом вологи. Загальний урожай 2025 року, очевидно, буде нижчий за середній, особливо для кукурудзи й соняшника”, – каже в.о. першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук України Ігор Гриник.
РБК-Україна розпитало Гриника наскільки провальними можуть бути цьогорічні жнива, що буде з врожаєм картоплі, чи вистачить Україні зібраного соняшника для власних потреб та як агросектор адаптується до викликів війни.
Жнива в умовах війни, посухи і спеки: яким буде урожай 2025
– Як загалом складається ситуація з урожайністю у 2025 році?
– Ще рано робити висновки щодо урожайності поточного року, оскільки жнива тільки в розпалі. Наприклад, на середину липня пшениці зібрано в межах 35% від запланованих площ, ячменю – більше 40%, ріпаку – майже 24%. Наполовину зібрали горох.
Загалом на сьогодні можна говорити про те, що урожайність озимих буде дещо нижчою порівняно з 2024 р. Середня врожайність пшениці озимої в Україні торік становила близько 4,3–4,5 т/га, а у 2025 р. – 3,1 т/га, ячменю озимого близько 4 т/га торік, а у 2025 р. – 3,3 т/га.
Найвища урожайність зернових і зернобобових в господарствах Львівської – 6,64 т/га, Хмельницької – 6,47 т/га, Чернівецької – 6,40 т/га та Івано-Франківської – 5,98 т/га областей.
Разом з тим в основних зернових областях півдня та сходу України (Херсонська, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська) урожайність поки що не дуже обнадійлива – озимина (ячмінь та пшениця) забезпечує врожайність у середньому на від 1,25 до 2,90 т/га, що пояснюється складними погодними умовами впродовж весняно-літньої вегетації: тривала посуха, брак вологи, пізні заморозки, суховійні вітри.
Зазначимо, що вже зараз проходить підготовка насіння сортів пшениці озимої та ячменю для забезпечення аграріїв якісним посівним матеріалом. Наявні сорти для різних технологій і попередників.
В.о. першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук України Ігор Гриник (фото надано НААН)
– Наскільки цьогорічна весняна і літня погода була сприятливою для більшості культур?
– У вегетаційному 2024/2025 році осінній посів озимих зернових провели в пізні строки за критично посушливих умов. Через це рослини ввійшли в зиму у фазі двох-трьох листків. Зима була безсніжна, з проливними дощами та аномально тепла. Через що рослини чотири рази частково відновлювали вегетацію.
Аномально теплий березень також сприяв ранньому відновленню вегетації пшениці озимої після зимового спокою. Проте значний дефіцит опадів міг зумовити нестачу вологи в орному шарі ґрунту, що пригнічувало стартовий розвиток рослин.
У квітні температурний режим залишався сприятливим для подальшої вегетації та формування стебел. Проте знову був дефіцит вологи, що могло призвести до затримки кущіння або ослаблення продуктивних стебел.
Травень характеризувався незначним зниженням температури, проте достатня кількість опадів компенсувала нестачу вологи з попередніх місяців. Це могло сприяти кращому розвитку листкового апарату, колоса та закладанню потенціалу врожайності.
Червень є критичним місяцем для пшениці озимої – саме в цей період відбувається налив зерна. Незначна кількість опадів при високих температурах могла викликати стрес у рослин, пришвидшити дозрівання та знизити масу 1000 зерен. Це могло негативно вплинути на врожайність.
Тож враховуючи погодні умови, очікується середній рівень урожайності зернових залежно від типу ґрунтів і агротехніки.
– Яких наслідків для врожаю очікувати від цьогорічних дощів або посухи у різних регіонах?
– Посухи найбільш далися в знаки в південних регіонах, особливо на Херсонщині, де загинув весь клин озимих – близько 55 тис. га.
Швидке зменшення запасів вологи в ґрунті створює ризики для формування високого врожаю кукурудзи та соняшника, особливо у східних та південних областях. У центральних та північних – ситуація поки стабільна, хоча і трохи гірша за середні багаторічні показники. Проте, якщо у другій половині літа випаде 80–100 мл дощів, це може врятувати врожай.
Хоч погода була не зовсім сприятливою для наливу щедрого колоса, але для селекціонерів це добра нагода відібрати кращі рослини, які стійко переносять температурні стреси, брак вологи, поширення збудників хвороб та шкідників.
Сьогодні продовжують збирати селекційний матеріал основних культур з якими працюють селекціонери – озимої і ярої пшениці і ярого ячменю, завершено – озимий ячмінь. Головний підсумок роботи селекціонера – це створені сорти.
– Врожай якої культури ми найбільше втратили цього року?
– Поки можемо оцінювати лише ранню зернову групу. За оцінками науковців, значною мірою постраждали озимі пшениці та ячмінь в результаті ще торішньої посухи, що значно перенесла строки посіву, також матимемо суттєві втрати по ярій пшениці.
– Якою буде врожайність пшениці та ячменю в порівнянні з минулим роком?
– На середину липня, очікується скорочення врожайності пшениці проти минулого року – на 7,8%, що становитиме 42,3 ц/га. Аналогічне скорочення очікує і ячмінь – на 7,1 %, урожайність в межах 35,3 ц/га.
Частковий недобір зерна в степовій зоні може бути компенсований непоганим станом посівів озимини в центральних та західних областях. Там за менших посівних площ, але вищої врожайності можна отримати значні валові збори.
Крім складних погодних умов, є і суб’єктивні причини зниження врожайності: незадовільні попередники для озимини, насамперед соняшник, який залишає після себе надзвичайно мало поживних речовин та вологи в ґрунті.
Також – низький рівень забезпеченості посівів основними елементами живлення, зокрема азотом. А ще – використання сортів іноземної селекції, які переважно відрізняються низькою адаптивністю до наших умов і можуть забезпечити пристойний урожай лише за умов, коли кількість опадів весною і влітку буде на рівні або ж перевищуватиме середню багаторічну норму.
За попередніми оцінками, врожай пшениці буде на 7,8% меншим, ніж торік (фото ілюстративне: Getty Images)
Посуха б’є по кукурудзі, хвороби – по соняшнику: що буде з врожаєм
– Які прогнози по кукурудзі на 2025 рік?
– Через м’яку зиму в багатьох регіонах країни пройшов ранній старт робіт, водночас був ризик браку вологи в ґрунті, що ускладнювало б проростання насіння. Нині локальні посухи негативно впливають на вегетацію культури. Проте, валовий збір кукурудзи, за відсутності погіршень, очікується в межах 27 млн тонн, що приблизно на рівні минулого року.
У 2025-му найменш сприятливі гідротермічні умови для кукурудзи склалися в степовій зоні. Внаслідок дефіциту весняних запасів ґрунтової вологи (25–52 % від багаторічних показників) і аномально-посушливої погоди та дефіциту опадів впродовж весни і літа і, особливо, в критичний період для кукурудзи під час цвітіння, запилення, утворення та формування зерна, прогнозований рівень продуктивності може бути суттєво знижений порівняно до середньої її урожайності.
В умовах Лісостепу і Полісся погодні умови складаються більш сприятливо за зволоженням для формування високої врожайності гібридів кукурудзи. За нашими прогнозами, в Степу продуктивність становитиме 3,6–4,0 т/га, а в середньому по Україні – на рівні 6,0–6,5 т/га.
До слова, рекордним за валовим збором зерна кукурудзи був 2021 рік – 42,05 млн т, а рекордно від’ємними – 2024 і 2017 роки – близько 24 млн т, що було зумовлено зменшенням посівних площ і посухою.
– Чи зросли площі під цією культурою, і чим це обумовлено?
– Кукурудза продовжує залишатися стратегічно важливою культурою для українського агросектору. Попит на неї нині є стабільно високим, а тому й площі під нею в останні роки на рівні майже 4 млн га. Це значно менше порівняно із площами до тимчасової окупації Півдня та Сходу, але валового збору достатньо, щоб забезпечити власні потреби та експортні устремління.
Цьогоріч врожай кукурудзи приблизно дорівнюватиме торішньому – 27 млн тонн (фото ілюстративне: Freepik)
– Як оцінюєте стан соняшнику та ріпаку? Чи були погодні умови сприятливими для формування врожаю?
– Площі під соняшником зросли більше як на 2%, а от під ріпаком – скоротилися на 1,1%. Валові збори також очікує скорочення – на 3,1 % у соняшника та ріпаку – на 7,2 %.
Внаслідок посухи у 2024 і 2025 роках склалися вкрай несприятливі умови для ріпаку озимого та соняшнику. Низка областей, а саме: Харківська, Миколаївська, Одеська та частково Запорізька, Донецька, Кіровоградська мали недостатній рівень вологи у ґрунті.
Осінні погодно-кліматичні умови 2024 року негативно вплинули на ріст і розвиток ріпаку озимого. Не сформувалася коренева шийка, що не дозволило розвинутись рослинам за рахунок застосування додаткових пагонів.
Навесні 2025 року короткочасні опади дозволили отримати дружні сходи соняшнику, але подальше наростання вегетативної маси уповільнилося.
Зниження температури у квітні і травні негативно вплинуло на ранні посіви соняшнику у фазі 2-3 пар справжніх листків. Сильна сонячна радіація пришвидшила розвиток рослин практично по всій Україні.
В ряді областей на початку липня опади з градом призвели до втрат соняшнику на полях. Крім того, на півдні на посівах фіксують прояви хвороб таких як ризопус, фомоз та прикоренева форма білої гнилі.
Наступні етапи розвитку соняшника вимагають достатню кількість вологи у орному шарі та шарі ґрунту 1,5 м. Нестача вологи та спека спричиняють порушення процесів формування і наливу насіння, що призведе до зменшення маси 1000 насінин. Це є визначальним у формуванні продуктивності рослин, і, відповідно, врожаю соняшника.
Очікуваний рівень валового збору соняшника – близько 11,0 млн. тонн, ріпаку – 1,9 млн. тонн.
Ситуація з врожаєм може покращитись, якщо збільшаться опади у низці областей, що забезпечують найбільші посівні площі. Також маємо надію на урожай сої – культури, яка містить до 20% олії в насінні.
– Який прогноз щодо цін на олійні культури у 2025 році на внутрішньому ринку?
– Переробні підприємства України мають потужності близько 20 млн. тонн. Дефіцит сировини спричинить зростання ціни на олійні культури. У 2024-му середні ціни на насіння олійних культур зросли проти попереднього 2023-го майже на 32%. А на липень цього року зростання проти минулого року становить 27% і відслідковується їх помісячне зростання. Думаємо ріст цін збережеться. Вартість 1 тонни соняшнику може складати від 26,5 тис. грн., ріпаку – 22,0 тис. грн.
Попит на наш ріпак і соняшник на світовому ринку зберігатиметься. Але заходи Уряду (з подачі Мінагрополітики) повинні бути категоричними: “Ні – вивозу сировини олійних культур. Усе повинно перероблятись в Україні”. Необхідно забезпечити наші переробні заводи та експортувати продукти переробки, це піднімає їх економічну ефективність за рахунок доданої вартості.
Картопля і “борщовий набір”: чи залишаться українці без базових овочів
– Яким буде урожай картоплі цього сезону? Чи не загрожує нам дефіцит або навпаки – надлишок?
– У травні по всій Україні було достатньо опадів, які позитивно вплинули формування врожаю картоплі. Очікується стабільний рівень виробництва, що дозволить уникнути різкого стрибка цін.
Однак, весняні заморозки, а також складні погодні умови в липні-серпні негативно вплинули на картоплю. Виробники, зокрема ті, що спеціалізуються на насіннєвій картоплі, прогнозують зменшення врожаю на 25-30% порівняно з попереднім роком.
Це може бути зумовлене літньою посухою та високими температурами або навпаки – надлишком вологи та низькими нічними температурами. Зараз принаймні у Київській та південних областях, картопля потерпала від нестачі вологи та високих температур, як повітря, так і ґрунту (близько 28-30 градусів на глибині 10 см.), що негативно вплинуло на врожайність та якість картоплі.
Врожай картоплі може бути меншим цьогоріч на 25-30% (фото ілюстративне: Freepik)
– Яка ситуація з хворобами, шкідниками та якістю посадкового матеріалу?
– Травень виявився холоднішим за середньостатистичну норму. Затяжне похолодання пригальмувало розвиток усіх сільськогосподарських культур, зокрема й картоплі. У багатьох регіонах зафіксували прояв ризоктоніозу, який викликав зрідження сходів до 5%. Спека понад 30 градусів викликала поширення грибка під назвою альтернаріоз, який уражує надземну частину рослину.
На посівах картоплі без зрошення загибель вегетативної маси рослин від альтернарії у залежності від сорту подекуди становить 15-40%. Під час оцінювання насаджень насіннєвої картоплі виявили чорну ніжку картоплі – до 5% рослин, що може (надалі) впливати на якість зберігання бульб та сприяти зараженню насіннєвої картоплі.
Моніторинги показують значний прояв симптомів вірусних хвороб на рослинах, які викликають виродження насіннєвого матеріалу від 1,0 до 15%, відмічається підвищення чисельності попелиць, цикадок – переносників вірусних інфекцій картоплі. Це загрожує погіршенням якісних характеристик насіння.
Крім того, наслідками спеки і посухи можуть бути такі хвороби бульб картоплі, як парша, в’янення картоплиння та бульб, дуплистість, розтріскування та вторинний ріст.
Окремі хвороби та шкідники контролювати досить легко, наприклад колорадського жука для знищення личинок якого достатньо 1-2 обробки насаджень інсектицидами. А от скажімо, паршу звичайну, альтернаріоз картоплиння та хвороби, викликані зниженням імунітету рослин, внесенням значної кількості гербіцидів, підвищеними температурами повітря та ґрунту і нестабільним зволоженням можна контролювати лише опосередковано.
– Що буде з цінами на картоплю восени?
– Станом на липень, ми вже бачимо значне сезонне зменшення ціни картоплі. Ціни на молодий врожай на гуртових ринках впали до 15–22 грн/кг, а в роздрібній торгівлі коливаються від 22 до 38 грн/кг, залежно від регіону та мережі. Середня ціна вже знизилась до 33,55 грн/кг, і тенденція на спад продовжується.
Враховуючи фактори 2025 року, осінній прогноз стає більш стриманим. Тож у вересні-жовтні оптові ціни, найімовірніше, складуть 12-18 грн/кг, а в роздрібній торгівлі очікується 20-26 грн/кг, із піковими значеннями до 30 грн/кг лише у випадку несприятливих умов (погоди, інфляції чи логістичних проблем).
– Які прогнози щодо врожаю овочів, які входять у “борщовий набір”?
– Прогнозувати конкретну врожайність овочів борщового набору у 2025 році на даний момент складно, оскільки вона залежить від багатьох факторів, зокрема погоди, площ посіву та рівня використання сучасних технологій.
Посівні площі зменшились у порівнянні з довоєнними часами. Зменшилась загальна кількість виробників сільськогосподарської продукції, які є основними постачальниками овочів у супермаркети й магазини. Підприємства Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, які пережили окупацію, потребують часу і коштів на відновлення.
Ми втратили значну частину родючого зрошувального півдня, який був лідером у виробництві овочів, зокрема, картоплі (молодої). Низка виробників з окупованих регіонів змогли релокувати свій бізнес до інших регіонів. Проте досягти довоєнних результатів вони зможуть лише за 5-6 років.
Поле бою замість поля з посівами: як агросектор адаптується до війни
– Як війна вплинула на аграрний сектор? Зокрема, які культури почали вирощувати на нових територіях через окупацію півдня?
– Тимчасова окупація частини територій, мінна ситуація, евакуація населення, блокада морських портів, зростання вартості ресурсів та логістичні ризики – вплинули на регіональне розміщення виробництва сільськогосподарських культур та дещо змінило структуру посівів по областях.
Наприклад, у регіонах з помірним кліматом (Волинська, Рівненська, Чернівецька) збільшились посіви ячменю, озимої пшениці, сої, а також кормових культур для тваринництва. Проте найбільших змін зазнало розміщення овочівництва та баштанництва, площі вирощування яких зросли в центральних і західних регіонах.
Завдяки чому очікується, що валове виробництво овочів у 2025 році зросте, на +5,3% порівняно з 2024-м, а баштанних культур на +10,7%, досягнувши 8,06 млн тонн. Це сприятиме задоволенню внутрішнього попиту та стабілізації цін.
– З якими проблемами зараз найбільше стикаються аграрії?
– Нині найбільшими проблемами для аграріїв – кадрове забезпечення, особливо дошкуляє нестача механізаторів та спеціалістів середньої ланки, які пішли захищати Батьківщину, а також зростання цін на ресурси, особливо паливно-мастильні матеріали.
Частина врожаю гине через російські обстріли (фото: Dmytro Smolienko_Ukrinform_GettyImages)
– Чи є проблеми з дефіцитом добрив або засобів захисту рослин через війну?
– Ринок мінеральних добрив вітчизняних виробництв скоротився в середньому на 50%. Упродовж воєнного стану обсяг внесення мінеральних добрив зменшується, підвищується дефіцит поживних речовин, що є одним з факторів зниження родючості ґрунтів.
Наприклад, розрахункова потреба мінеральних добрив під запланований урожай у 2025-му – у 2,1 раза більше фактично внесених добрив у 2024-му. Подібна ситуація й із засобами захисту. Разом з тим, аграрії використовують всі технологічні можливості аби забезпечити бажаний результат.
– Цьогоріч додатковим викликом для аграріїв півдня стало нашестя сарани. Чому виник спалах і як це відобразиться на врожаях?
– Наукові співробітники Інституту захисту рослин НААН систематично моніторять основних шкідників в Україні, виявлено 22 види саранових. Найбільшу чисельність спостерігають в Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській та в Криму, а також в регіонах, де температура поверхні землі влітку нагрівається до +28-33 градусів.
Рання й тепла весна з низькими короткочасними паводками, спекотне літо і довготривала тепла осінь є головним фактором, що призвів до масового розмноження саранових.
Другий фактор – наявність великих очеретяних масивів, що починають пересихати. Вони ідеально придатні для відкладання яєць азіатської сарани, оскільки та розмножується у болотяних луках і зарослях очерету і поширена в плавнях Дунаю, Дніпра, Дністра і Прута. Тому є велика ймовірність спалаху чисельності саранових і наступного року.
Руйнування військами РФ Каховської ГЕС збільшило кількість ділянок із вологими й теплими ґрунтами, з рясною очеретяною рослинністю – це ідеальний резерват для розвитку сарани.
Ми радимо аграріям регулярно проводити фітосанітарний моніторинг та обробку рослин засобами захисту, які дозволені в Україні.
– Чи знижують аграрії витрати на вирощування і як це позначається на врожайності?
– Аграрії постійно хочуть зменшувати витрати, але через подорожчання ресурсів змушені використовувати їх менше. Доводиться зменшувати кількість внесених добрив, не забезпечувати потрібного захисту рослин, скорочувати кількість агротехнічних прийомів, відмовлятися від зрошення.
Все це впливає на рівень врожайності культур, яка рідко сягає потенційної. І лише сприятливі погодні умови, інноваційні технології та хист наших аграріїв зможуть утримати виробництво сільськогосподарських культур на необхідному рівні.