Яблучний спас або Преображення Господнє – одне з дванадцяти найважливіших для вірян свят. В цей день українці традиційно приносять у храм для освячення кошики з “дарами природи”.
Яблучний Спас: походження свята і традицій
Яблучний Спас – це християнське свято Преображення Господнього (одне з дванадцяти найбільших свят Церкви Христової).
У народі цей день можуть називати також Другий Спас, адже:
- перше з трьох літніх свят на честь Спасителя – Маковія або Медовий Спас;
- а третє (яке відзначається після Преображення) – Горіховий Спас.
Вважається, що історія Яблучного Спаса бере свій початок у дохристиянські часи. Наші пращури, згідно з народними віруваннями, пов’язували цей день зі святом врожаю – днем, коли природа “звертає” на осінь.
Пізніше Яблучний Спас збігся за церковним календарем зі святом Преображення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа.
За словами Блаженнійшого митрополита Київського та всієї України Епіфанія, звичай освячувати у храмі в цей день дари природи встановився не випадково і походить з біблійних часів – “з тієї подяки Богу, яку за законом належало підносити в час нового врожаю”.
“Бо земля не сама собою є плідною, вона не сама собою породжує все, що необхідне людині для підтримання тілесного життя – плідною її творить Господь, через неї виявляючи піклування про нас”, – пояснив Епіфаній під час однієї з проповідей з нагоди свята.
Чим важливий день Преображення Господнього
Свято Преображення Господнього було встановлене на честь події, коли Спаситель:
- явив учням свою божественну славу;
- вказав на той благодатний стан відновлення, який людина здобуде після усезагального воскресіння.
За словами Епіфанія, Преображення Господнє є свідченням того, що “Ісус воістину є Христос, Син Божий, обіцяний Месія і Спаситель світу”.
В Євангеліях розповідається, що одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів (улюблених учнів своїх – Петра, Якова та Іоана) та привів їх на “високу гору” (яку часто ототожнюють з горою Фавор).
Там на їхніх очах:
- Ісус преобразився – його обличчя засяяло, мов сонце, а вбрання стало сліпучо білим (“просяяло божественним, несотворенним світлом”);
- біля Спасителя з’явились двоє найбільших пророків Старого Завіту – Мойсей та Ілля – які підтвердили, що Ісус є Месія та що належить йому постраждати заради спасіння світу;
- з “ясної хмари” промовив голос Отця Небесного: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте”.
“Закон Божий встановлює, що всяка справа стверджується свідченням двох або трьох свідків. Тому Господь обирає трьох свідків для події Преображення, щоби вони самі не піддалися спокусі, коли бачитимуть Сина Божого знеславленим, розіп’ятим і померлим”, – розповів Епіфаній.
Коли відзначати Яблучний Спас за новим календарем
З 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар. Відтоді дати всіх неперехідних свят (з нерухомими датами) змістились на 13 днів раніше.
За “старим” (юліанським) церковним календарем, Преображення Господнє припадало на 19 серпня.
Тому цього року, за “новим стилем”, Яблучний Спас українці відзначатимуть в середу, 6 серпня.
Що класти у кошик і нести до церкви на Яблучний Спас
На Яблучний Спас заведено ходити на богослужіння з “дарами природи” – яблуками або ж іншими фруктами й овочами. Освячувати їх і лише потім – їсти.
Вважається також, що освяченими продуктами потрібно пригощати близьких людей, родичів, сусідів та убогих.
Водночас Епіфаній наголошує: “всякому свідомому християнину зрозуміло, що прославляємо ми не ці дари землі від нового врожаю, а єдиного Спасителя, який цими дарами благословив нас”.
“Ми в це свято, згадуючи про Преображення Господнє, благословляємо Бога і дякуємо Йому за дари природи, які Він і в цей рік важких випробувань і страждань українського народу, подав нам на втіху і для поживи”, – зауважив митрополит.
В цілому, згідно з народними традиціями, класти у кошик і нести до церкви на освячення в день Яблучного Спасу можна:
- яблука;
- сливи;
- груші;
- виноград;
- помідори;
- моркву;
- хліб;
- пісну випічку з яблуками;
- мед або бджолині стільники;
- обжинкові вінки (або жмут колосся жита й пшениці);
Дехто може додавати до цього переліку також хрін (як символ стійкості у вірі) та сіль (як символ готовності до життєвих негараздів).
Прикрасити святковий кошик можна квітами.