Господарський кодекс України скасовано законом з 28 серпня 2025 – перехідний період реформи
У Мін’юсті пояснили, чому Господарський кодекс втратив чинність (фото: facebook.com/minjust.official)
Відсьогодні, 28 серпня 2025 року, втрачає чинність Господарський кодекс України.
Чому Господарський кодекс “скасовано”
У Мін’юсті нагадали, що сьогодні, 28 серпня 2025 року, вводиться в дію закон України №4196-IX (від 9 січня 2025 року) “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”.
Саме внаслідок цього Господарський кодекс України (ГКУ) втрачає чинність.
“Безумовно, відмова від засадничого законодавчого акта, який два десятиліття регламентував сферу господарювання в Україні, викликає в бізнес-спільноти багато запитань та в цілому занепокоєння щодо збереження повноти правового регулювання відповідної сфери суспільних відносин”, – визнали у міністерстві.
Наголошується водночас, що значна частина положень ГКУ або дублює норми спеціальних законів, або є застарілими (тобто втратили свою цінність).
У Мін’юсті пояснили, що з введенням в дію цього закону розпочинається трирічний перехідний період – як своєрідний “м’який старт” реформи.
“Підсумовуючи результати проведеного аналізу, вважаємо, що суспільні відносини, які охоплював предмет регулювання ГКУ, не залишаться поза межами правового поля, а його скасування не матиме суттєвого впливу на діяльність суб’єктів господарювання як у період реформи, так і після її завершення”, – повідомили у роз’ясненні відомства.
У чому полягає зміст реформи
Згідно з інформацією міністерства, впродовж перших шести місяців перехідного періоду суб’єкти управління об’єктами державної власності мають прийняти рішення про перетворення державних підприємств:
- або в акціонерне товариство;
- або в товариство з обмеженою відповідальністю.
“У разі, якщо таке рішення не буде схвалене у встановлений строк, уряд приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу відповідного державного підприємства до сфери управління Фонду державного майна України (ФДМУ, – Ред.)”, – пояснили громадянам.
Уточнюється, що ФДМУ своєю чергою – впродовж року з дня оформлення передачі – приймає рішення:
- або про припинення підприємства;
- або про приватизацію його єдиного майнового комплексу.
Крім того, закон передбачає реформування інститутів права господарського відання та права оперативного управління (які до його прийняття становили основу правового режиму майна суб’єктів господарювання державного сектора економіки).
Очікується, що після завершення реформ правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт державного майна (особисте безоплатне володіння й користування).
“Також слід зазначити, що реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, організаційно-правові форми яких мають зазнати змін”, – додали в Мін’юсті.
Що змінює введений в дію закон: деякі з положень
У міністерстві розповіли, що з дня введення в дію закону забороняється створення юридичних осіб в організаційно-правових формах:
- державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства);
- комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства);
- спільного комунального підприємства;
- приватного підприємства;
- іноземного підприємства;
- дочірнього підприємства;
- підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки);
- підприємства споживчої кооперації.
“Закон №4196 в цілому передбачає реформування організаційно-правових форм юридичних осіб та, зокрема вилучення з правового поля українського законодавства такої організаційно-правової форми як “підприємство”, – уточнили в Мін’юсті.
Разом із тим на перехідний період, передбачений законом – для реформування організаційно-правових форм юридичних осіб (три роки) – поточна господарська діяльність підприємств може бути продовжена та ґрунтуватиметься на його нормах.
“Через три роки з дня введення в дію закону забороняється внесення змін до відомостей про державні підприємства (державні комерційні підприємства, казенні підприємства), комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (з певними вийнятками, – Ред.)”, – додали в міністерстві.
Уточнюється, що у частині регулювання відносин щодо створення або діяльності товариств, заснованих приватними суб’єктами, слід звертатися до спеціальних законів (наприклад “Про акціонерні товариства” й “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”).
Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі потреби в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.