У Києві вшанували пам’ять Героя України, розвідника та професійного регбіста Володимира “Камаза” Яворського. На стадіоні “Спартак”, де він колись тренувався, відбувся турнір з регбі та показ документального фільму про його життя – спортивне й бойове. Яворський загинув на фронті торік, рятуючи побратима.
Турнір у пам’ять про спортсмена-воїна
Володимир “Камаз” Яворський був професійним регбістом, пройшов навчання у Великій Британії, тренувався в Ізраїлі. Отримав сертифікат тренера 1 рівня за програмою Світової федерації регбі, тренував дітей. Виступав за столичний клуб “Антарес”.
Турнір пам’яті символічно провели до Дня фізкультури й спорту, який відзначають 13 вересня. Під час заходу відбулося два матчі – між дитячими командами та між дорослими. Усім учасникам вручили медалі. Хлопці з команди “Антарес” зізнаються, що за своє спортивне життя отримали чимало нагород, але ця – найважливіша.
“Це була дуже пряма і правдива людина. Коли треба було комусь допомогти, він допомагав, не зважаючи – це друг чи ні. Володимир пішов на фронт, бо не міг зробити інакше. Я поважаю його рішення. Сьогоднішній захід – це велика пам’ять про людину, яка нас захищала”, – розповів головний тренер та засновник команди “Антарес” Віталій Роганов.
Історія “Камаза” увійшла у проєкт “Янголи спорту”, який заснував Спортивний Комітет України задля вшанування пам’яті українських спортсменів та тренерів, які загинули на фронті.
У Києві пройшов турнір пам’яті про Володимира “Камаза” Яворського (фото: РБК-Україна)
У ритмі регбі
Володимир любив спорт змалку. З 10 років зайнявся регбі. Саме у спортивній команді отримав свій позивний “Камаз” – бо йшов напролом. У старших класах ходив на кіокушинкай – стиль карате.
“Володя багато тренувався з дитинства. Можна сказати, що я привчив його до спорту. Я – колишній офіцер, якось привіз йому костюм хімзахисту, який важив майже 17 кілограмів і він, будучи ще дитиною, бігав у ньому”, – розповів дядько і хрещений батько “Камаза” Віктор Яворський.
У команді “Антрес” Володимира згадують як дуже веселого, справедливого і дисциплінованого юнака, який був відданий своїй справі – багато тренувався, навіть коли не було змагань.
За роки “Камаза” в команді, вона двічі ставала переможцем чемпіонату Києва з регбі-15, була володарем Суперкубка, вигравала чемпіонат України серед команд Вищої ліги. А у 2017 році стала володарем бронзових нагород вітчизняної Суперліги.
“Попри свій молодий вік “Камаз” уже думав про створення дитячої команди. Більшість із наших хлопців про це не замислювались. А в нього була ідея про виховання молодого покоління. На полі він міг зробити щось абсолютно несподіване. Одного разу під час поєдинку у дуже напружений момент він просто крикнув “помідор” – команда противника розгубилась і впустила м’яч. Завдяки цьому ми виграли”, – згадує про колегу регбіст Олександр із “Антареса”.
На захисті Батьківщини
Володимир закінчив Київський військовий ліцей ім. І. Богуна. Потім здобув три вищі освіти – за спеціальностями “комп’ютерна інженерія”, “фізична культура і спорт”, “публічне управління та адміністрування”. Два університети закінчив уже під час перебування на фронті.
Володимир став на захист Батьківщини одразу після початку повномасштабного вторгнення – спершу долучився до ДФТГ “Щит Василькова”, а влітку 2022 року став розвідником у спецпідрозділі ГУР МО “Артан”. Брав участь у боях під Бахмутом, Куп’янськом, рейдах у ворожий тил, брав у полон росіян. Двічі був поранений – у Бахмуті та Куп’янську.
“Камаз” мені врятував життя. На початку 2023-го у Бахмуті ми разом працювали на позиції – я був снайпером, він – коригувальником. Під час спостереження Володя побачив танк, який хотів по нас відпрацювати. Я тільки почув від нього “танчик”, він мене відштовхнув і тоді – потужний “приліт”, – розповідає військовослужбовець “Артану” побратим “Джура”.
“Камаз” тоді отримав поранення, але після швидкої реабілітації повернувся до виконання бойових завдань.
“Назавжди у наших серцях”
“Останній раз ми бачились у Ботанічному саду. Про війну я нічого його не розпитував, лише сказав: “Якщо щось треба, ти мені сам скажеш”. Я не повірив у смерть Володимира. І досі не вірю”, – розповів тренер.
Загинув “Камаз” 30 травня 2024 року у Часовому Ярі на Донеччині від осколкового поранення під час евакуації пораненого побратима.
“30 травня у мене День народження, ми мали його святкувати разом, як завжди. У той день мені подзвонив брат, який займається кадрами у нашому підрозділі, і повідомив про загибель “Камаза”. Це був дуже важкий момент для мене”, – розповів однокласник і побратим “Лютий”.
Володимир “Камаз” Яворський – один з чотирьох воїнів спецпідрозділу ГУР “Артан”, яким надали звання Герой України з відзначенням ордена “Золота Зірка”. На момент загибелі йому було лише 29 років.
“Він не встиг одружитися, завести власних дітей. Але коли я його питала: “Вова, може вже досить воювати?” – відповідав: “У мене племінники, треба їх захищати”, – розповіла для Книги пам’яті “Артану” мама Володимира Леся Іванівна.
Більше про життєвий, спортивний і бойовий шлях можна дізнатись із документального фільму-спогаду “І один в полі воїн. Герой України Володимир “Камаз” Яворський. Назавжди у наших серцях”. Стрічку створила медіа-служба спецпідрозділу ГУР МО України “Артан”.