В Україні залишається актуальної проблема дискримінації за ознакою статі. Однак існують важелі впливу на людей, які порушують права інших через їх приналежність до певної статі.
Що таке гендерна дискримінація
Гендерна дискримінація – це ситуація, коли особи чи групи осіб обмежуються в реалізації своїх прав та свобод через їх стать або гендерну належність. Найчастіше з проявами гендерної дискримінації стикаються жінки, а також представниці та представники інших гендерів, що перебувають у вразливому становищі. Згідно зі Стамбульською конвенцією, гендер означає соціально закріплені ролі та поведінкові стандарти, що суспільство вважає належними для жінок та чоловіків.
Дискримінація може бути прямою, коли особу безпосередньо обмежують у правах через стать, або непрямою, коли через нейтральні на вигляд норми чи правила виникають несприятливі умови для осіб однієї статі. Також важливо відзначити поняття “підбурювання до дискримінації”, яке включає заклики та інструкції, що сприяють дискримінації певної групи осіб.
Форми гендерної дискримінації
До основних форм гендерної дискримінації відносять:
- пряму дискримінацію – менше сприятливе ставлення до осіб за ознакою статі;
- непряму дискримінацію – застосування нейтральних правил, що створюють несприятливі умови для однієї статі;
- підбурювання до дискримінації – заклики чи інструкції до дискримінації;
- пособництво в дискримінації – допомога в дискримінаційних діях.
Що таке гендерно зумовлене насильство
Гендерно зумовлене насильство є вкрай серйозним проявом гендерної дискримінації, що здійснюється на основі статі або стосується переважно осіб певної статі. Таке насильство може бути фізичним, сексуальним, емоційним чи психологічним і часто веде до серйозних наслідків для постраждалих. Особи, що стають жертвами гендерно зумовленого насильства, зазвичай мають низький рівень захисту через існуючі гендерні стереотипи та упередження.
В Україні існує ряд законодавчих актів, що регулюють питання гендерної дискримінації та насильства. Важливими є такі нормативно-правові акти:
- закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок”;
- закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”;
- стаття 161 Кримінального кодексу України.
Ці законодавчі норми передбачають цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення прав осіб, що потерпають від дискримінації.
Куди звертатися за допомогою
Постраждалі від гендерно зумовленого насильства мають кілька варіантів для звернення за допомогою:
- гаряча лінія з протидії насильству – 1547 (цілодобово та безкоштовно);
- Ла Страда – Україна – 0-800-500-335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів);
- система безоплатної правничої допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно);
- Національна поліція України – 102 (екстренний номер);
- гаряча лінія Уповноваженого Верховної Ради з прав людини – 0-800-50-17-20 (з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 19:00).
Захист від дискримінації та насильства – це право кожного. Важливо не мовчати та звертатися за допомогою до відповідних органів, щоб припинити порушення прав і забезпечити рівність для всіх.