Напередодні 1 листопада у країнах західного світу відзначають Гелловін – Вечір усіх святих. Хоч це свято не є автентичним для України, воно набуло великої популярності: магазини прикрашають гарбузами та “нечистю”, діти ходять за солодощами, а дорослі влаштовують костюмовані вечірки.
Витоки Гелловіну: кельтський Савин і світ мертвих
Історія Гелловіну бере початок із кельтського свята Савин, яке символізувало завершення літа і початок “темного періоду”. У цей час, вірили кельти, межа між світами ставала тоншою, а душі померлих могли повертатися до живих.
Кельти розводили ритуальні вогнища, кидали у них кістки тварин, щоб задобрити духів, а також вдягали маски, аби сховатися від потойбічних істот або уподібнитися до них.
“Маска дозволяла символічно потрапити за межу й робити те, що люди зазвичай собі не дозволяли. Ця карнавальність дожила навіть до наших Маланки чи Різдва”, – зазначає Анцибор.
Як гарбуз став символом
Популярний сьогодні атрибут Гелловіну – гарбуз – з’явився значно пізніше. У кельтські часи вирізьблювали не гарбузи, а ріпу чи яблука, в які клали жаринку для захисту від духів.
Заміна ріпи на гарбуз відбулася вже в Америці, куди у XIX столітті масово емігрували ірландці. Там традиція отримала новий зміст – як спосіб вшанування загиблих під час Громадянської війни.
“Історія з різьбленими гарбузами розвивається як форма комеморації померлих – щоб освітити шлях душам, які не можуть знайти дорогу додому”, – пояснює фольклористка.
Як церква “переписала” язичницьке свято
З поширенням християнства Савин перетворили на комплекс церковних свят – День усіх святих (1 листопада) та День усіх душ (2 листопада). Напередодні, 31 жовтня, почали відзначати All Hallows’ Eve – Вечір усіх святих, звідки й походить назва Halloween.
Саме тоді з’явилася традиція ходити по домівках і просити частування. Спершу це робили діти та жебраки, які співали молитви за душі померлих в обмін на “соулкейки” – солодке печиво.
“По суті, традиція ходіння за солодощами має церковне коріння, а не язичницьке”, – підкреслює Анцибор.
Гелловін і українські традиції
Багато елементів Гелловіну мають паралелі в українській обрядовості – від маскування до ритуальних бешкетів і ворожінь.
“Те, що ми знаємо про Андріївські вечорниці, фактично робилося і на Гелловін. Це час, коли дозволена антиповедінка, бо з хаосу народжується новий порядок”, – каже фольклористка.