Гелловін в Україні святкували в давнину чи ні – що кажуть вчені

Гелловін вважається західним святом, втім українська осіння обрядовість має з ним чимало спільних мотивів – вшанування померлих і запалювання свічок. У давнину у нас навіть вирізьблювали гарбузи, щоправда, задля забави, а не для “освітлення шляху душам”.
Гелловін і День усіх святих в Україні
За словами фольклористки, традиція вшанування померлих 1 листопада була відома на українських землях давно, оскільки значна частина населення дотримувалась римо-католицького віросповідання.
“Значна частина українців давно сповідувала римо-католицькі обряди і відзначала 1 листопада. Просто воно не святкувалося в контексті масових заходів. На передодні Дня усіх святих було заведено ходити на цвинтар, запалювати свічку”, – каже Анцибор.
Найпомітніше ця традиція збереглася у західних регіонах України, де 1 листопада і нині вважають особливим днем поминання предків.
“Осінні діди” та Дмитрова субота
В українській православній традиції існують власні дати, коли вшановують померлих. Це, зокрема, Дмитрова субота, що цьогоріч припадає на 25 жовтня.
“В окремих регіонах України й досі поширена практика не лише ходити на цвинтар, але й робити поминальні вечері вдома, “запрошуючи” душі померлих предків. На Поліссі цей час зветься “осінніми дідами”, – розповідає дослідниця.
Такі вечори не мають яскравого святкового акценту, але зберігають глибинну традицію родинного поминання.
Український гарбуз як забава, а не “ліхтар” для душ
Анцибор зазначає, що в Україні гарбузи також вирізали, однак не для того, щоб “показати шлях душі”, як це роблять у Гелловін, а задля розваги.
“Вирізання гарбузів у нас було, але в контексті збитків – наприклад, на Михайлове чудо або на Андрія. Це були дитячі осінні забави, щоб повеселитись і налякати, а не ритуальні дії”, – пояснює фольклористка.

“Маковійчики” із гарбузами на Київщині
На Київщині збереглася ще одна унікальна традиція, пов’язана з гарбузом.
“У Фастівському та Білоцерківському районах вирізання гарбузів приурочене до Маковія. Там ставлять уквітчане опудало з гарбузовою “головою” – “маковійчика”. Є фотографії таких опудал ще з 1950-х років”, – розповідає Анцибор.
За її словами, первісно це опудало могло символізувати прикрашений до свята хрест, пов’язаний із давнім візантійським обрядом винесення Чесного Хреста Господнього.
Осінні свята і гарбуз як декор
Фольклористка додає, що згадки про гарбузи є й у святкуванні Семена 1 вересня, у цей день колись був і Новий рік. У ХІХ століття у Києві на Житньому ринку торговці прикрашали ялинки вирізаними кавунами і гарбузами.
“Але і тут маємо справу з декором, а не з “ліхтарним” прикликанням померлих”, – підкреслює Анцибор.