Гелловін вже давно став частиною української культури, але щороку точаться суперечки – чи не витісняє свято наші власні традиції.
Обмін традиціями – це нормально
За словами Анцибор, поява Гелловіна в Україні – це природний процес культурного обміну, а не конкуренція для місцевих свят.
“Ми не живемо на безлюдному острові, у нас постійно відбуваються контакти з іншими культурами. Це свято давно вже з нами і з цим треба змиритись. Просто треба знати, яким воно було насправді, що це не тільки про перевдягання і гарбузи”, – каже фольклористка.
Урок для наших свят
Досвід Гелловіна, на думку експертки, показує, як можна зробити народні свята популярними у світі, адже зараз воно разом із Різдвом та Великоднем входить у трійку найбільш комерційних свят.
“Приклад Гелловіна прекрасний у тому, щоб зрозуміти, як поширювати й робити правильну промоцію своїх свят, щоб їх хотілося відтворювати по всьому світу. Українці могли би це запозичити для Андрія – комерціалізувати, популяризувати й навіть експортувати за кордон”, – зазначає Анцибор.
Чому варто знати справжнє коріння Гелловіну
Анцибор радить українцям перестати сприймати Гелловін як “сатанинське свято”, а краще зрозуміти його витоки. Це, на її думку, допоможе переосмислити й власні традиції.
“Ближче знайомство з Гелловіном дає можливість по-іншому подивитися на наш зимовий цикл свят, переглянути традиції й навіть підсилити їх. Варто відходити від стереотипів і подумати, як масштабувати знання про наші свята так, як це сталося з Гелловіном”, – підсумовує фольклористка.
Нагадаємо, що Гелловін – це свято вшанування померлих. У давнину у цей день у вирізьблених гарбузах запалювали свічку, щоб освітити шлях померлим. Також діти і жебраки ходили по домівках і співали “задушевні” колядки – цим мали вимолотити для душ “кращі умови” у потойбічному світі. За це господарі їх пригощали солодощами.
Також на Гелловін були популярні вечірки, на яких молодь ворожила. Це дуже нагадувало Андріївські вечорниці в Україні.