Про те, з якими онлайн-загрозами стикаються українські діти та як можна їх убезпечити і розвивати медіаграмотність – читайте в колонці провідної фахівчині громадської організації "ЕдКемп Україна" Галини Ковальчук.
З неправдивою інформацією, фейками та шахрайством стикається 89,2 % дорослих і дітей, з онлайн-цькуванням, тобто негативними коментарями в соцмережах і особистих повідомленнях – 23,8 %.
Це один з результатів онлайн-опитування, яке у жовтні-листопаді 2024 р. провела громадська організація EdCamp Ukraine, у рамках ініціативи до Всесвітнього Дня Гідності, який організація цього року присвятила цифровому та інформаційному благополуччю. В опитуванні взяло участь 4978 вчительок і вчителів з усіх областей України, включно з тимчасово окупованими територіями, а 1,2 % поза межами країни. 58,3 % опитаних мешкають у містах.
З 2020 року робота і навчання онлайн займають багато часу українського вчительства й учнівства. Ця тенденція посилилася від початку повномасштабного вторгнення, адже у прифронтових регіонах можливе лише дистанційне, в ліпшому випадку змішане навчання, багато закладів освіти працюють у переміщенні і/або для дітей, які виїхали за кордон. За результатами дослідження 40,8 % опитаних щодня проводять онлайн від 2 до 5 годин, а 21,6 % – від 5 до 8 годин. Окрім фейків, шахрайства і цькування, серед небезпек в онлайн-середовищі опитані також відмічали психологічне насилля, набридливу і невідповідну рекламу на освітніх сайтах, відсутність культури спілкування в особистих чатах, кібератаки уроків.
“Нинішню війну також називають війною технологій, адже вона відбувається у фізичному і так само в цифровому просторі. Ми постійно стикаємося з питаннями інформаційної гігієни і безпеки. Я впевнений, що наша сучасна ідентичність, що має важливу частину в цифровому всесвіті, підпорядковується цінностям, тому нам потрібні навички, аби відстоювати власну гідність і допомагати це робити іншим людям”, – говорить Олександр Елькін, голова Ради EdCamp Ukraine. Тож важливо формувати і розвивати ці навички системно і залучати до цього процесу усіх учасників і учасниць освітнього процесу.
Відповідальність за безпеку
Педагоги в закладах освіти проводять уроки й інші активності щодо цифрової й інформаційної безпеки, про це вказали 94,8 % опитаних. Найчастіше тематикою цих занять є медіаграмотність, онлайн-цькування і захист особистих даних. Вірогідно, цього недостатньо, оскільки опитаним EdCamp Ukraine вчителькам й учителям і їхньому учнівству все одно не вистачає навичок для безпечної поведінки онлайн. Серед них учасники й учасниці дослідження найчастіше називали:
-
навички блокування небезпечних ресурсів – 62,4 %;
-
навички захисту особистих даних – 59,5 %;
-
навички боротьби з шахрайством – 59,3 %;
-
медіаграмотність – 51,5 %;
-
доброзичливе спілкування онлайн – 26,8 %.
Також варто враховувати, що рівень небезпеки онлайн безпосередньо для дітей значно підвищився. “Кожна друга дитина була обʼєктом насильства в інтернеті, від прохань надіслати оголені фото за гроші до непроханих таких повідомлень і зображень. Від початку повномасштабного вторгнення кількість запитів щодо українських дітей у даркнеті збільшилася на 300 %, тому тема їх захисту як ніколи актуальна”, – наголошує Василь Філоненко, методист-тренер у сфері захисту дітей в онлайн-просторі ГО “Стоп секстинг”. Ба більше, 73 % дітей ніколи не розкажуть про онлайн-насилля батькам, а 46 % ніколи не розкажуть про це вчительству. Тому Василь Філоненко радить памʼятати про те, що безпека дітей в інтернеті – це відповідальність дорослих, і вчитися розпізнавати загрози, постійно розвивати навички онлайн-безпеки і вчити цьому дітей.
Щоб налагодити системну роботу щодо цих навичок, одного уроку недостатньо. Як наголошує Вікторія Лещенко, координаторка освітніх програм від Google for Education в Україні, вчительству варто наскрізно вбудовувати тему онлайн-безпеки – до прикладу, домовлятися і тренувати різні навички на уроках з різних предметів чи освітніх галузей. Також дуже важливо долучати до цього процесу батьківство, щоб і родина підтримувала навички, отримані дитиною у школі. “Варто визначити готовність батьківства – чи вони взагалі розуміють, що таке цифрова безпека, чи формують це розуміння у дітей вдома. Тоді вчительки і вчителі зрозуміють, чи вони готові працювати, чи треба провести додаткові заходи, щоб вони почали замислюватися над цією темою”, – зазначає Вікторія Лещенко. Якщо батьківство готове, тоді вчительки і вчителі можуть працювати з родинами синхронно, ділитися матеріалами для опанування навичок і разом бути відповідальними за онлайн-безпеку дитини.
Протидіємо загрозам в інтернеті
“Діти мають право на підтримку. В інтернеті дуже багато цькування, рівень якого постійно зростає. Зокрема, це часто роблять самі діти одні одним, в Східній Європі ця проблема дуже актуальна. І тут вчительство може показати приклад підтримки своїм дітям”, – говорить Агата Лучиньска, співзасновниця та президентка правління польського Фонду “Школа з класом”. Ця організація поширює програму “Аси інтернету” (Be Internet Awesome) за підтримки Google.org, й охопила вже 11 країн і понад 2 млн дорослих і дітей. Однією з організацій, яка сприяє поширенню програми в Україні, є EdCamp Ukraine.
В основі програми такі цінності, як обачність, пильність, захист, доброзичливість і сміливість. І водночас це навички, які “Аси інтернету” пропонують розвивати: до прикладу, обачність – це знання про те, що таке цифровий слід, і яку інформацію про себе можна поширювати онлайн, а яку не варто; пильність – це розпізнавання шахрайства і ненадійної інформації; захист – це базові вміння користуватися надійними паролями і загалом захищати особисті дані.
Особливістю програми є те, що вона допомагає опановувати і соціально-емоційні навички, необхідні для безпечного перебування в інтернеті. Як говорить Вікторія Лещенко, коли людина стикається з небезпекою, хейтом чи іншими небажаними речами онлайн, це завжди викликає емоції. Тому перед використанням будь-яких цифрових інструментів необхідно опанувати почуття і шукати рішення та реагувати вже у спокійному стані. Програма допомагає розвивати навички регуляції емоцій, співпереживанню, повазі і бути доброзичливими онлайн. Тренерське коло підсилює цю складову програми через її інтеграцію з програмою соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН), що теж впроваджується в українській освіті.
Як свідчить опитування EdCamp Ukraine, найбільш ефективними форматами активності щодо онлайн-безпеки вчительство вважає тематичні ігри (79 %) і шкільні уроки (58,4 %). Програма “Аси інтернету” має обидві ці формати – як розроблені уроки на різні теми онлайн-безпеки, медіаграмотності й цифрового благополуччя, так і ігри, які можна і варто залучати. Це, до прикладу, онлайн-гра Interland, яка занурює дітей у віртуальне середовище і через розвагу поширює цінності програми.
“Можна скільки завгодно казати про шкідливість онлайн-ігор, але вони вже інтегрувалися в дитяче життя. Тому варто зробити гру корисною і пізнавальною”, – зазначає Юлія Пожитько, вчителька початкових класів школи № 10 міста Слов’янськ на Донеччині і тренерка програми “Аси інтернету”. Пані Юлія створила для молодших діток гру “Мандрівка до 3D кімнати з Пікселем”. Вона полягає у тому, що діти разом з хлопчиком Пікселем ходять по віртуальній кімнаті і знаходять певні предмети, а ті, в свою чергу, розкривають, як працювати з інформацією і перевіряти її надійність. Також програма пропонує учнівству вести цифрові щоденники, ділитися історіями і навіть складати орігамі – і через такі педагогічні інструменти робить навчання не нудним, а захопливим. На 2025 рік задля поширення програми заплановані онлайн-воркшопи, долучитися до яких можуть усі охочі, заповнивши форму інтересу. Також опановувати програму можна на офлайн-майстерках, що відбуватимуться з лютого на регіональних (не)конференціях EdCamp по всій Україні.
Галина Ковальчук,
провідна фахівчиня громадської організації “ЕдКемп Україна”