Фарбування яєць на Великдень має власні традиції та легенди – точна дата свята у 2025 році
Крашанки або писанки – невід’ємний атрибут Світлого Христового Воскресіння (фото: freepik.com)
Фарбування яєць – виготовлення крашанок і писанок – є невід’ємною частиною підготовки до свята Великодня (Світлого Христового Воскресіння). При цьому у багатьох культурах яйця є символом родючості та оновлення життя.
Зміст
- Що можуть символізувати фарбовані яйця
- Перекази та легенди щодо походження звичаю
- Чому на Великдень заведено фарбувати яйця
Що можуть символізувати фарбовані яйця
Вважається, що яйце є універсальним символом, який означає родючість й оновлення життя. Він присутній у кожній культурі – від стародавніх єгиптян і персів до сучасних держав.
Навіть давньоримський діяч Пліній писав, що римляни вживали фарбовані яйця при народних іграх, богослужбових обрядах та очищенні від гріхів.
Для християн поміщене у великодній кошик яйце може символізувати тіло Господнє, поміщене у гробницю. Тим часом розтріскування яйця являє собою воскресіння Ісуса Христа.
Дехто з дослідників вважає, що кількість яєць при цьому також є символічною – зазвичай їх малюють 13 (на честь дванадцяти апостолів і Спасителя).
Магістр культурології ЛНУ імені Івана Франка Наталія Богач пояснила, що традиційно найбільше готують червоних крашанок, адже у християнстві цей колір символізує кров, яку Ісус пролив на хресті.
Водночас використовують для великодніх яєць й інші кольори – жовтий, синій, зелений тощо.
Перекази та легенди щодо походження звичаю
Про походження звичаю робити крашанки та писанки на Великдень існує чимало переказів і легенд.
Так, у грецьких рукописах Х століття згадується, буцімто Марія Магдалина прийшла до римського імператора Тиберія зі звісткою про воскресіння Христа й подала йому яйця в подарунок. Імператор не повірив і промовив: “Скоріше це яйце стане червоним, ніж буде можливим воскресіння з мертвих”. І тут, у всіх на очах, яйце нібито почервоніло.
Тим часом народні перекази, записані на Поділлі, розповідають: після свого воскресіння Ісус наказав воякам, які охороняли його труну, щоб ті йшли та сказали всім людям, що Христос воскрес. При цьому він дістав із гробниці крашанку і дав охоронцям – для того, щоб люди їм повірили.
Згідно з дослідженням фольклористки Дарії Анцибор, існує інша легенда з Гуцульщини, записана ще видатним українським діячем, науковцем і письменником Іваном Франком. У ній ідеться про спробу Марії врятувати свого сина та зробити підношення правителю Понтію Пілату.
За цією версією, Марія цілу ніч робила крашанки та писанки, проте, коли принесла їх вранці у кошику Понтію Пілату із проханням помилувати Ісуса, той повідомив, що його вже вбили. Почувши це, Марія зомліла, а писанки покотилися по всьому світу.
У Київській області зустрічається подекуди інша легенда. У ній розповідається, що коли Ісус Христос ходив зі Святим Петром по землі, вони проходили через одне село, в якому люди почали жбурляти у Спасителя камінням та грудками землі.
Проте камінь, торкаючись Ісусової одежі, перетворювався на писанку. А грудка землі – на крашанку. Тоді Святий Петро зібрав їх до кишень та пізніше роздав людям. Звідти, буцімто, й пішов звичай фарбувати яйця на Великдень.
У Полтавській області є також легенда, що писанки робила Матір Божа ще тоді, як Ісус був маленьким: “Дитина дуже тішилась тими цяцьками”.
Чому на Великдень заведено фарбувати яйця
Іван Франко писав про великодні яйця так: “Писанки у нашого народу мають значення до певної міри талісмана. Свячені писанки або взагалі освячувані яйця є першою стравою, яка переломляє піст”.
Він розповідав також, що писанки приносять любов і приязнь.
“Дівчата обдаровують ними парубків, часом навпаки. У деяких краях обдаровують ними дорогих гостей. Червоні яйця дають здоров’я, красу, силу. Селяни переховують їх у хаті від однієї великодньої ночі аж до другої, здебільшого поміщаючи їх під образами”, – пояснював письменник.
Дехто вірив також, що писанки з “орнаментом без кінця” потрібно класти на вулики в пасіках, щоб бджоли були здоровими, а мед – смачним і поживним.
За словами Франка, крашанками “гладили худобу і коней” – по хребті, від голови до хвоста в день святого Юрія, “щоб вони були гладкими й здоровими”.
“Коли перший раз гримить грім або при інших обставинах, миються водою, в якій мочили крашанку і дукат, щоб здобути красу й багатство”, – додавав літературознавець.
Отже, в цілому фарбування яєць на Великдень – не просто красивий обряд, але й давня традиція з багатим символізмом (який може залежати від того чи іншого регіону).
Яйце є символом життя, відродження та Світлого Христового Воскресіння у багатьох культурах світу.
Насамкінець варто зазначити, що цього року дата Світлого Христового Воскресіння співпадає для всіх християн – і православних, і католиків. Великдень українці відзначатимуть всі разом у неділю, 20 квітня.
Цього року українці святкуватимуть Великдень 20 квітня (скриншот: pomisna.info/tserkva/kalendar)