Сьогодні під руйнівним впливом війни страждає кожна екосистема України. У деяких випадках ці процеси переросли в справжню “ланцюгову реакцію”, наслідки якої можуть стати критичними для навколишнього середовища.
Головне:
- Катастрофічні втрати: війна знищує унікальні екосистеми, зокрема Серебрянський ліс та реліктові мелові бори, які підлягали охороні на європейському рівні.
- Проблема “мінних полів”: значні ділянки степів стали недоступними, що призводить до їх поступового занепаду.
- Ланцюгова реакція: знищення лісу – це не лише втрата деревини, але й загибель біорізноманіття, а також руйнування ґрунтового покриву, на відновлення якого потрібні десятиліття.
- Складність реабілітації: природа в більшості випадків не може швидко “поглинути” окопи та воронки, а для повноцінного відновлення лісових насаджень потрібні не лише час, але й, в деяких випадках, значні технічні та фінансові ресурси.
Які екологічні втрати – найболючіші
Найбільше внаслідок війни, за словами експерта, в Україні постраждали ліси.
“Вони страждають не стільки від прямого удару, скільки від пожеж. Іноді ворог підпалює їх навмисно, щоб нашим військовим не було де сховатися”, – пояснив науковець.
Він зазначив, що втрата Серебрянського лісу в Луганській області – “один з найбільших екологічних збитків, завданих війною”.
“Колись це були чудові соснові ліси, хоча й частково штучно висаджені. Але там також були природні ольшаники, болотисті ділянки. Тепер ці величезні лісові масиви знищені”, – поділився спеціаліст.
Читайте також: Наслідки катастрофічні. Як війна РФ проти України вплинула на екологію
Також втрачене унікальне середовище реліктових мелових боров у Національному парку “Святі гори”.
“Який за нашими пропозиціями був включений у Резолюцію 4 Бернської конвенції. Тобто він підлягав охороні на європейському рівні”, – нагадав Дидух.
Ще одна проблема лісів – окопи, які “порушують всю структуру екосистеми, ґрунтовий покрив”.
“Їх важко засипати, оскільки техніка не може пройти в багато місць”, – констатував академік.
Дидух розповів, що степи від пожеж постраждали менше, проте вони сильно заміновані.
“Цього року ми працювали в Херсонській та Миколаївській областях – фактично ходили по “мінних полях”. Ці території будуть недоступні для сінокосіння або випасу ще десятиліттями, оскільки в першу чергу розміновують угіддя для посівів”, – повідомив експерт.
Крім того, через бойові дії зруйновано чимало сіл (люди виїхали, і повертатися вже нікуди).
“А це означає, що навіть “чисті” від мін степи пустують. Туди ніхто не ходить, корів не випасають. З часом вони почнуть заростати чагарником, і ми можемо їх втратити. Тобто кожна екосистема страждає від специфічного впливу”, – зазначив науковець.
Читайте також: Чим ми дихаємо насправді: вчені виявили екологічний парадокс через обстріли та блекаути
Чи може природа сама “поглинути” окопи
Дидух нагадав, що в Україні є місця, “де досі видно окопи навіть Першої світової війни”.
Відновлення мікрорельєфу, за його словами, залежить від ґрунту.
“Піщані рухливі субстрати швидше нивелюються. А якщо такі рови знаходяться в степу на виходах вапняків або мела, вони самі по собі ніколи не зникнуть”, – пояснив експерт.
Він додав, що “окопи та воронки від мін і снарядів заселяються адвентивними (чужорідними, – Ред.) видами, що сприяє їх подальшому розповсюдженню в природні екосистеми”.
“А якщо їх засипати, то через кілька років там відновиться природний покрив. Проте це додаткові витрати, та й техніка не всюди проїде”, – поділився академік.
Водночас він визнав, що “на природне поглинання окопів піде дуже багато часу“.
Чому втрата лісових насаджень – критична
“Потрібно розуміти, що з втратою лісу ми втрачаємо не лише деревину, але й трав’янисті рослини, тварин, мікроорганізми ґрунту”, – повідомив Дидух.
Тобто відбувається “ланцюгова реакція”.
“І такі втрати “екосистемних послуг” слід оцінювати, адже для їх відновлення потрібні і час, і техніко-матеріальні ресурси”, – зазначив академік.
В якості прикладу він навів пожежі в Чорнобильській зоні.
“Внаслідок бойових дій дерева згоріли, а залишки неможливо було прибрати. Це перешкоджає відновленню природних видів“, – розповів спеціаліст.
Читайте також: У Чорнобильському заповіднику оселився незвичайний хижак (фото)
Він додав, що “оскільки процеси порушилися”, то там “почали розповсюджуватися адвентивні (чужорідні) види, які витісняють місцеві рослини”.
Саме тому, за його словами, лісники повинні слідкувати за відновленням.
“Десь підсадити дерева, а десь, навпаки, видалити зайве… Щоб сформувався повноцінний ліс, потрібно не менше 60 років“, – підсумував науковець.